Орхан Памук - Мене називають Червоний

Кадій — суддя шаріатського суду.

Шах Тахмасп І (1514–1576) — перський шах, син шаха Ізмаїла, посів трон після смерті батька. В 1548 році переніс столицю держави Сефевідів з Тебріза до Казвіна.

Османи — династія турецьких султанів, заснована Османом І Газі (близько 1258–1324 або 1326).

Месневі (араб. здвоєння) — у ліриці східних народів велика за обсягом героїчна або філософсько-дидактична поема, написана двовіршем за схемою суміжного римування.

Джамі Абдуррахман Нуріддін Ібн Ахмад (1414, Хорасан — 1492, Герат) — перський і таджицький поет, філолог, філософ-суфій і музикознавець. Після смерті був канонізований.

Ісфаган — місто в центральній частині сучасного Ірану.

Сівас — місто в центральній частині Анатолійського півострова.

Дев — у турецькому (і не тільки) фольклорі — злий дух, чудовисько, демон.

Харам (араб. заборонене) — комплекс обмежень і заборон, які накладаються на мусульманина.

Мухаммед аль-Ґазалі (1058/59–1111) — мусульманський філософ, один із засновників суфізму, також відомий у середньовічній астролого-астрономії.

Айя-Софія — пам'ятка візантійської архітектури. Споруджена у 532–537 роках у Константинополі (Стамбул) будівничими Анфімієм з Тралл та Ісидором з Мілета. У XV ст. турки перетворили храм на мечеть, у XVI–XVIII ст. прибудували чотири мінарети.

Джуббе — мантія (тур.).

Дефтердар — чиновник, що розпоряджається фінансами (перс., тур.).

Ван — давнє місто Закавказзя, тепер на території Туреччини.

Тифліс — колишня назва міста Тбілісі.

Окка — міра, яка дорівнює 1,263 кг.

Династія узбецьких ханів, нащадків Шейбана — внука Чінгісхана, брата Батия; держава Шейбанідів — феодальна держава в Середній Азії 1500–1598 років із столицею в Самарканді, з 1560 року — в Бухарі.

«Дива творінь» (араб.).

Челебі — шаноблива, ввічлива назва чоловіка, звертання, пан (тур.).

Ат-майдан — «Кінський майдан», на якому збиралися яничари, коли підіймали повстання (відсутню примітку додано верстальником).

Килич Алі-паша (1496–1587) — міністр морського флоту Османської імперії.

Фалака — знаряддя для покарання, дерев'яний брус, до якого прив'язували ногами, а потім били палицями по п'ятах.

Монограма султана.

Хамсе (букв. П'ятерниця) — в тюркомовних народів великий за обсягом поетичний твір, що складається з п'яти великих поем за традиційними східними мотивами, написаних одним розміром

Перша літера арабського алфавіту.

Друга літера арабського алфавіту.

У тюркомовних народів оповідний вірш або поема про важливі суспільно-політичні події, подвиги героїв, пов'язані з ісламом, а також за мотивами «Тисячі й однієї ночі», на сюжети, запозичені з поеми Нізамі «Маджнун і Лейла» та ін.

Третя літера арабського алфавіту.

Гюнкар (повелитель, владика) — титул османського султана.

Тамбур — східний шестиструнний щипковий музичний інструмент.

Ферадже — верхня жіноча накидка; легка верхня одежина в Мевлеві.

Мінтан — верхня сорочка.

Кияфет — зовнішність, вбрання, кияфетнаме — описання зовнішності (араб., тур.).

Каракоюнлу — об'єднана держава туркменських племен, яка виникла в другій половині XIV ст. на сході Анатолії.

Аккоюнлу — держава туркменських племен на північному сході Анатолії (кінець XIII — початок XIV ст.).

Отлукбелі — місто на північному сході Анатолії.

Султан Мехмед Фатіх (Мехмед II Завойовник) — турецький султан, роки правління: 1451–1481. Султан Мехмед Фатіх уславився завоюванням Константинополя в 1453 році.

Султан Сулейман Кануні (Сулейман Пишний) — турецький султан, що управляв Османською імперією з 1520 по 1560 рік. Роки правління Сулеймана Пишного вважаються розквітом держави Османів.