Деніел Кіз: Квіти для Елджернона

Аліса знову підійшла до моїх дверей, але я сказав, іди геть, я тебе не хочу більше бачити. Вона заплакала і я теж заплакав, але я не хотів пускати її до себе, бо не хотів, шоб вона сміялася з мене. Я сказав їй, шо більше її не люблю й більше не хочу бути розумним. Хоч це неправда. Я досі кохаю її і ше хочу бути розумним, але я мусив так сказати, шоб вона пішла геть. Місіс Муні сказала мені, шо Аліса залишила мені ше грошей за те, шоб вона доглядала мене й за комірне. Я цього не хочу. Я повинен знайти собі роботу.

Благаю Тебе… Благаю… не дай мені забути, як треба чітати й писати…

Містер Доннер зустрів мене дуже люб’язно, коли я прийшов до нього й попросився на свою колишню роботу в пикарні. Спочатку він поставився до мого прохання з підозрою, та коли я розповів йому, шо зі мною сталося, він засмутився, поклав руку мені на плече і сказав, Чарлі, ти мужній хлопець.

Усі дивилися на мене коли я спустився сходами й почав чистити туалет як робив раніше. Я сказав собі Чарлі якщо вони почнуть сміятися з тебе не засмучуйся, бо пам’ятай вони не такі розумні якими здавалися тобі коли ти працював тут. А крім того вони колись були твоїми друзями й коли вони з тебе сміялися це нічого не означало, бо вони не тільки глузували з тебе, а й любили тебе.

Один із нових чоловіків який прийшов сюди працювати після того як я пішов його звали Меєр Клаус повівся зі мною нехарашо. Він підійшов до мене коли я вантажив мішки з борошном і сказав гей Чарлі я чув шо ти дуже тямущий хлопець — справжній талант. Скажи шо-небудь розумне. Мені стало погано, бо з тону його голосу я зрозумів шо він хоче посміятися з мене. Тож я й далі робив своє діло. Але тоді він підійшов до мене ше ближче міцно схопив мене за руку й загорлав на мени. Коли я розмовляю з тобою хлопче то ти ліпше слухай мене. А то я зламаю тобі руку. Він сильно викрутив мою руку мені стало боляче і я злякався шо він справді зламає її як і пообіцяв. А він сміявся й викручував її і я не знав шо мені робити. Я так перелякався шо був готовий заплакати але не заплакав а відчув, що мені негайно треба до туалету. Мій шлунок скрутився так ніби я був готовий вибухнути… бо я не міг утримати те що в ньому було. Я попросив його пусти мене будь ласка бо мені треба до туалету але він лише сміявся з мене і я не знав шо мені робити. Тоді я заплакав. Пусти мене. Пусти мене. І зрештою напудив у штани. Зі штанів смерділо а я плакав. Тоді він мене пустив скривив обличчя і здавався наляканим. Він сказав ради Бога я не хотів зробити тобі пагано Чарлі.

А тоді увійшов Джо Карп, він схопив Клауса за комір і сказав дай йому спокій ти вошивий мерзотнику а то я скручу тобі в’язи. Чарлі хороший хлопець і кожен хто його скривдить відповідатиме за це. Мені стало соромно, і я побіг до туалету відчиститись і перевдягтися.

Коли я повернувся назад Френк також був там і Джо розповів йому шо тут сталося а потім прийшов і Джімпі й вони розповіли йому про все і він сказав вони позбудуться Клауса. Вони пішли сказати містерові Доннеру, шоб той його звільнив. Я сказав їм шо не хочу аби його звільнили з пикарні й він мусив би шукати собі іншу роботу бо він має жінку й дитину. А крім того він попросив пробачення за те шо мені зробив. І я згадав як мені було сумно коли я мусив покинути пикарню й піти геть. Я сказав Клаусові треба надати другий шанс бо тепер він не зробить мені нічого паганого.

Проте я ладен побитися об заклад шо я єдиний дебіл у світі який зробив шось корисне для науки. Я таки шось зробив, але не пам’ятаю шо саме. Але я здогадуюся, шо зробив шось корисне для всіх недорозвинених людей таких як я і ті шо перебувають у притулку Воррена та в усьому світі.

Прощайте міс Кінніан і дохторь Штраус, і всі інші…

P.S. будь ласка скажіть проф. Немурові не дратуватися так коли люде з нього сміюцця, й він матиме багато друзів. Дуже легко мати друзів коли люди з тебе сміюцця. У мене буде багато друзів там куди я піду.

P.P.S. будь ласка якшо матимете можливість покладіть квіти на могилу Елджернона на задньому подвір’ї.