Михаїл Булгаков - Майстер і Маргарита

…конферансьє Жорж Бенґальський. — За совєтських часів конферансьє не тільки вели програму, оголошуючи наступні номери, але мали виконувати й власні номери гумористичного змісту — у дозволених владою межах та спрямованості. Цей ідеологічно спрямований гумор часто сприймався авдиторією зі сміхом через його недолугість та брехливість. Відтак образ Бенґальського можна вважати збірним. Можливим прототипом Жоржа Бенґальського міг бути конферансьє Московського «Мюзик-холлу» Жорж Раздольський. Прізвище Булгаков міг запозичити також в артиста Бенґальського, епізодичного героя роману Федора Сологуба (Ф. К. Тетернікова, 1863–1927) «Мелкий бес» (1905).

Скажи мені, люб’язний Фаґоте, — провідався Волянд в картатого ґаєра… —

Фаґот — це прозвище могло бути утворено автором як від назви духового музичного інструмента (італ. fagotto від лат. fagus — бук) на характеристику « худого та довгого » та ще й з характерним голосом персонажа, так і від грецького слова «фагос» (φάγος — пожирач) як характеристики демона; як лікареві, Булгакову, безсумнівно, були відомі такі медичні терміни як фагоцит (клітина-пожирач), фагоцитоз, бактеріофаг та інші. Крім того, у французькій мові слово «fagot», маючи основне словникове значення «в’язанка», «оберемок хмизу», входить до складу таких фразеологізмів як «sentir le fagot» (віддавати єрессю, крамольничати, вселяти підозру), «débiter des fagots» (молоти нісенітницю, верзти бредню), «être habillé comme un fagot» (бути неґустовно вбраним); французьке слово «fagotin» має два значення: «в’язка хмизу» і «блазень», «штукар», «мавпа вуличного циркаля», а «fagotage» означає несмак, халтуру (українському ж слову «фаґот» у французькій мові відповідає слово «basson»).

Ґаєр (від фр. gaillard — веселун, жартівник або нім. Geiger — скрипаль) — старовинна назва балаганного блазня. Прізвище «Коров’єв» пов’язують зі «схожими» статським радником, вовкулакою й лицарем Семеном Семеновичем Теляєвим-Амвросієм у повісті О. К. Толстого «Упырь» (1841) та Коровкіним у повісті Ф. М. Достоєвського «Село Степанчиково и его обитатели» (1859) та в романі «Братья Карамазовы» (1880).

…викликав неймовірний аплодисмент. — Аплодисмент (фр. applaudissement — оплески); автор вживає застарілу форму слова, що нині вживається лише у множині: аплодисменти.

Та це ж червінці! — банкноти Державного банку СССР, що перебували в обігу з 1922 по 1947 р. Один червінець дорівнював 10 рублям. В обігу були купюри 1, 3, 5, 10 та 25 червінців (див. також прим. [179]та [237]).

Авек плезір! <���…> почали падати до залі білі папірці. —

Авек плезір (фр. avec plaisir) — з приємністю, охоче.

Білі папірці — купюри 1922 р. номіналом 1 червінець, надруковані на білому папері, мали блідий візерунок лише з одного боку (однобічні або безреверсні банкноти), які й справді являли собою «білі папірці». 1937 р. на заміну цих купюр були випущені банкноти 1, 3, 5 та 10 червінців з густим візерунком різного кольору з обох боків та з портретом В. І. Леніна на аверсі (лицьовому боці). Це датує час написання фраґмента — перед 1937 р.

…у бельетажі з’явився шолом міліціянта… — Бельетаж (фр. bel — гарний та étage — поверх) — перший ярус бальконів над партером у театрі. У час дії роману до однострою міліціянта під час чергування входив не картуз, а шолом, подібний до того, що існує нині в поліції Великої Британії та в регулювальників вуличного руху в Італії.

Кров <���…> залила манишку… — Манишка — нагрудник з білої тканини, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки. Крохмальна манишка — те саме, що плястрон (див. прим. [133]).

Ґерлен, Шанель номер п’ять, Міцуко, Нарсис Нуар, вечірні плаття, плаття коктейль… —

Ґерлен (Guerlain) — французька парфумерна фірма (заснована 1825 р.), що спеціялізується головно на засобах догляду за шкірою та макіяжу.

Шанель номер п’ять (№ 5 de Chanel) — одні з найпопулярніших на світі парфумів, запах яких не має природних аналогів, синтезовані 1920 р. парфумером Ернестом Бо (Ernest Beaux) на замовлення та кошти фірми Ґабрієли Шанель (Gabrielle Coco Chanel, 1883–1971) — відомого та шикарного паризького дому моди (заснований 1914 р.). Коли Бо запропонував пані Шанель до вибору п’ять пробівок із щойно синтезованими парфумами, їй найбільше припав до смаку аромат композиції з пробівки під номером 5 (звідси й назва).

Міцуко (фр. Mitsouko — «пахнота зради», «дух зради», від яп. [мітцу] — таємний зв’язок, перелюб, зрада та [ко] пахощі, аромат) — парфуми, вироблювані фірмою Ґерлен з 1919 р.