Джеймс Джойс - Улісc

(448) Милостина Великого Четверга роздавалася в Англії від імени монарха, як відгук давнього обряду обмивання ніг біднякам у цей день.

(449) К 11 (невідповідність: у тексті в цьому місці — « К. П. ». — Прим. верстальника.) — реклама штанів Кайноу.

(450) Три акри і корова — гасло ірл. земельної реформи.

(452) Цап мендеський — у давньоєгипетському місті Мендесі вшановували Оси-ріса в образі цапа.

(452) Містер Фокс — одне з імен, до яких удавався Парнелл у таємному листуванні з коханою.

(453) Гіпсоспадія — різновид недорозвитку чоловічих статевих органів.

(453) Зразок… жіночного чоловіка — як і О. Вайнінгер у нашумілій тоді книзі «Стать і характер» (1903), Джойс уважав чоловіків-євреїв жіночними.

(454) Лорд Біконсфілд — Бенджамін Дізраелі (1804—1881), англ. державний діяч, єврей за походженням.

(455) Ефод — верхнє одіння юдейського первосвященика.

(455) Азазел — козел відпущення, цап-відбувайло.

(456) Веліал — одне з імен Сатани у Старому Заповіті; Лемляйн з Істрії 1502 р. проголосив себе Месією бен Йосипом; Абулафія (1240 — бл. 1291) — ісп. єврей, що теж проголосив себе Месією.

(457) В. О’Брайєн — ірл. композитор і диригент.

(459) Бенедетто Марчелло (1686—1739) — італ. композитор.

(460) Жидогрек — це грекожид — відгуки теорії «еллінського» та «юдейського» типів культури Метью Арнольда (див. прим. до І, 11).

(460) « Місто Священне » (1892) — протестантський гімн С. Адамса на слова Ф. Везерлі.

(461) Людина, що сміється — назва роману В. Гюґо (1869).

(462) Менський Триніжок — триніжок як атрибут бога Мананаана, а звідси — й емблема острова Мен.

(463) Монморансі — знатний франц. рід, вихідці з якого від давна жили в Дубліні.

(463) Барнум — цирк Барнума був такий відомий, що прізвище власника стало майже синонімом цирку взагалі.

(464) Тандераджі — містечко у графстві Армах.

(465) Ліпоті Віраг — Блумів дідусь.

(466) Руальдус Колумбус (1516—1560) — італ. анатом, що вважав, ніби він перший відкрив клітор.

(467) Розмарин — рослина, що символізує пам’ять, спогади.

(468) Елефантуліазис — такий автор невідомий, але збереглося ім’я Елефантіс д.-гр. поетеси, авторки еротичних поем, що не збереглися.

(470) Птаха, що вміє, але не хоче співати, (слід примусити співати) — такий вигляд має повне прислів’я.

(470) Філіп Сух і Філіп Бух — відгук анекдота про Філіпа Македонського, Александрового батька: бувши п’яний, він ухвалив несправедливе рішення в справі однієї жінки, й та сказала, що подасть скаргу «Філіпові тверезому на Філіпа п’яного»; протверезівши, Філіп змінив своє рішення.

(470) У Мойри, У Ларчета — шинки, які Стівен відвідав між третьою і десятою годинами дня.

(470) Зоє му, сас агапо — епіграф і рядок-рефрен Байронового вірша «Атенська діва» (1810, 1812).

(471) Бог свиней — італ. лайка; Юда Якх — відомі лиш як окремі Юда і Якх.

(471) Мері… набралася пранців від Голубка — пародія на історію народин Христа.

(472) Мечников прищепив людиноподібним мавпам сифіліс 1904 р.

(472) Локомоторна атаксія — розлад рухового апарату.

(472) Пантер, римський центуріон — нібито був батьком Ісуса, за однією з версій супротивників християн.

(473) Антисфена, собачого мудреця — Антисфен (див. прим. до II, 142) був кініком, себто «собачим» (гр.).

(473) Ченчик із ордену коркотяга — так іменували себе члени гуртка дублінської інтелектуальної еліти у XVIII ст.

(473) Семеро карлів… підглядаючи під нього — деталь із Флобера, де це відноситься до шлейфу цариці Савської.

(475) Свенгалі — герой роману «Трильбі» (1894) Дж. Дю Мор’є (1834—1896), який володів демонічною силою.

(476) Мінні Гок (1852—1929) — амер. співачка.