Алессандро Мандзоні - Заручені

Мати Людовіка XIII Марія Медічі стояла на чолі феодально-аристократичної опозиції в Лангедоку (південь Франції), яка готувала заколот проти абсолютизму правління Рішельє.

Ентелехія — термін, запозичений з філософії Арістотеля (384—322 pp. до н. е.), що означав певний нематеріальний початок, який нібито керує розвитком матерії.

Джероламо Кардано (1501—1576) — італійський математик, філософ і лікар. В його натурфілософській системі, поряд з елементами астрології, є й деякі природно-наукові ідеї.

«Про тонкість речей» ( латин. ). — У цій праці Кардано виклав свою натурфілософську систему. Натурфілософія — тобто «філософія природи», «природознавство як частина філософії».

Перипатетик — послідовник філософії Арістотеля. В середні віки так називали прибічників переробленої й спотвореної схоластами й церковниками філософії Арістотеля, з якої було вилучено матеріалістичні елементи.

«Про виправлення часів і небесних рухів» ( латин .).

«Дванадцять годин народження» ( латин. ) — праця з астрології.

Порта Джован-Баттіста (1530—1615) — італійський фізик і натурфілософ, автор «Природної магії».

Каменів, тварин, рослин ( латин .).

Альберт Великий — Альберт фон Больштендт (1193— 1280) — німецький теолог і філософ-схоласт, один з ідеологів феодального ладу. «Великим» його називали католицькі богослови.

Дельріо Мартін — богослов-єзуїт, автор «Магічних пошуків» (1600).

Цілком компетентно ( латин .).

Мається на увазі Нікколо Маккьявеллі (1469—1527) — італійський політичний діяч, письменник і історик. У трактаті «Правитель» та інших творах виступав як теоретик абсолютної монархії і як супротивник панування католицької церкви в Італії.

Батеро Джованні (1533—1617) — письменник епохи контрреформації, єзуїт. У «Державному інтересі» (1589) виступав проти Маккьявеллі; космополітичні інтереси церкви ставив вище національних інтересів італійського народу.

Кастільйоне Валер'яно (1593—1668) — автор трактату «Правитель при владі» (1626), написаного на основі «Державного інтересу» Батеро.

За наказом його світлості ( ісп .).

Натяк на заходи Конвенту по впорядкуванню цін під час першої французької буржуазної революції.

Мандзоні посилається на твори про чуму міланського лікаря Енріко Ачербі (1735-1827).

Джуліо — срібна монета, випущена на початку XVI ст. при папі Юлії II.

Акілліні Клаудіо (1574—1640) — італійський поет, представник вигадливого придворно-аристократичного стилю, так званого «маринізму». Прославляв, зокрема, Людовіка XIII та кардинала Рішельє.

Варкі Бенедетто (1503—1565) — італійський історик.

Мається на увазі Лодовіко Сеттала, автор трактату «Про чуму».

Аріани — послідовники александрійського священика Арія (IV ст.), який відкидав церковне вчення про триєдність.

Каппеллетті — тобто «капелюшки». Так називали албанських солдатів, що перебували на службі у Венеціанській республіці, за їхній своєрідний головний убір.

П'яцетта - невелика площа.

Тобто вторгнення арабів у Францію з Іспанії у VIII ст., яке було відбите Карлом Мартеллом (битва під Пуатьє, 732 p.).

Фіваїда — область у Єгипті, улюблене місце християнських самітників.

Полк ( ісп .).

Протофізик — головний лікар.

«Житіє Федеріго Борромео, склав Франческо Ріволі». Мілан, 1666, с. 582. ( Прим. автора ).

«Історія Мілана» графа П'єтро Веррі. Мілан, 1825, том IV, с. 155. ( Прим. автора ).

Секвестр — у даному випадку — заборона користуватися особистими речами померлих від чуми.

Він готовий потурбуватися в найкращий спосіб, наскільки це дозволить момент і насущні потреби ( ісп. ) .

3 великим сумом ( ісп. ).

Мантую було взято в 1630 р. імперськими військами, але після Регенбурзького миру, ратифікованого в П'ємонті наступного року, власником Мантуї визнано Карло Гонзаго Неверського.