Люсі Монтгомері - Енн у Домі Мрії

Енн і Леслі ще раз пролили сльози наступного тижня, убравши маленького Джема в його першу довгу сорочечку. Енн переживала це як трагедію аж до вечора, коли в нічній льолі перед нею знову постало її дорогоцінне маля.

— А потім будуть коротенькі штанята… а потім довгі… а тоді він стане дорослий, — зітхнула вона.

— Та ви ж не хотіли би, щоб він назавжди залишився немовлям, пані Блайт, дорогенька, правда? — озвалася Сьюзен. — Він такий милий у своїх гарнесеньких сорочечках, із-під яких видно крихітні ніжки, благослови Господь його невинне серденько. І подумайте, що прасувати доведеться менше.

— Енн, я одержала лист від Оуена, — мовила щаслива Леслі, входячи у вітальню. — Такі добрі новини! Він пише, що збирається купити цей будинок у церковних опікунів, щоби проводити тут кожне літо. Енн, ти не рада?

— О, Леслі, «рада» — це не те слово, що може передати моє відчуття. Аж не віриться, що це правда. Тепер, коли я знаю, що цього будиночка не сплюндрує жодне плем’я вандалів, і що йому не загрожує руйнування, мені буде легше на новім місці. О, це дивовижно! Дивовижно!

І от одного жовтневого ранку Енн прокинулася й зрозуміла, що нині востаннє спала під дахом маленького Дому Мрії. Та часу на те, щоб журитися, не було — усі складали й перевозили майно, тож надвечір будинок стояв порожній і голий. Енн і Гілберт затрималися, щоб попрощатися з ним. Леслі, Сьюзен і маленький Джем уже поїхали до Глена з останньою фірою. Світло призахідного сонця линуло в кімнати крізь незашторені вікна.

— Як сумно й докірливо дивиться на нас дім, — мовила Енн. — Ох, як я тужитиму за ним цієї першої ночі в Глені!

— Ми були дуже щасливі тут, моя дівчинко, — з великою любов’ю мовив Гілберт.

Енн душили сльози; вона не могла проказати ні слова. Гілберт чекав на неї біля хвіртки між двох сосон, доки вона неквапно обійшла всі кімнати. Вона їде — але старий будинок стоятиме тут, дивлячись на море своїми химерними вікнами. Осінні вітри стугонітимуть довкола нього, сірий дощ батожитиме його, а білі тумани з-над затоки ховатимуть від сторонніх очей, і місячне сяйво линутиме на стежки, якими ходила дружина шкільного вчителя. І старе узбережжя буде повне колишніх чарів, і вітер звабливо свистітиме понад сріблястими дюнами, і гуркіт хвиль долинатиме із червоних скелястих бухт…

— …Але нас тут не буде, — крізь сльози мовила Енн. Вона вийшла на ґанок і замкнула за собою двері. Гілберт чекав її й усміхався. У небі на півночі спалахнула зоря маяка. Маленький сад, де ще квітнули хіба чорнобривці, вбирався в шати вечірніх тіней.

Енн уклякла й поцілувала вичовганий старий поріг, котрий уперше переступила в день свого весілля.

— Прощавай, дорогий Доме Мрії, — прошепотіла вона.

Посилання на вірш Г. Лонгфелло «Псалом життю» (цит. за пер. В. Мисика; тут і далі — прим. перекл .).

Посилання на трагедію В. Шекспіра «Макбет» (цит. за пер. Бориса Тена).

Цитата із трагедії В. Шекспіра «Гамлет» (цит. за пер. Ю. Андруховича).

Цитата з Біблії, До Римлян, 8:28 (цит. за пер. І. Хоменка).

Енн посилається на роман «Адам Бід» англійської письменниці Мері-Енн Еванс, що творила під псевдонімом Джордж Еліот.

Біблійна цитата — див. Об’явлення, 1:15 та Єзекіїля, 43:2 (цит. за пер. І. Огієнка).

«Ітонз» — велика мережа універсальних крамниць, заснована у 1869 р. в Торонто. До банкрутства у 1999 р. лишалася найбільшою в Канаді.

Енн посилається на поему Р. Браунінга «У гондолі».

Цитата з вірша Дж. Кітса «Ода до солов’я».

Тут — коронна страва ( франц .).

Гілберт посилається на сюжет байки Езопа «Ворона та лисиця».

Натяк на біблійний вірш (Вихід 1:8) «І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа» (цит. за пер. І. Огієнка).

Натяк на вірш А. Теннісона «Улісс».

Натяк на біблійний вірш — «Казав я: Коли 6 я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!» (Псалми, 54:7, цит. за пер. І. Огієнка).

Ідеться про Канадський акт тверезості 1878 p., названий так за іменем його автора сера Річарда Скотта — постанову, що забороняла продаж спиртних напоїв у Канаді.

У Біблії — людина, що присвячувала себе Богові. Однією з обітниць назорея було зокрема не стригтися й не голитися (див. Числа, 6:5).