Авзонійці — італійці.
Вельхи — французи.
«Селянин-підпанок» (1735) — роман французького письменника Шевальє де Муна (1701–1784).
«Софа» — фривольний роман Кребійона-сина (1707–1777), надрукований 1745 р
«Четверо факарденів» — роман французького письменника Антуана Гамільтона (1646–1720), шотландця за походженням.
Піфагор (VI–V ст. до Р. X.) — грецький філософ і математик, Порфірій (III–IV ст. н. є.) та Ямвліх (III–IV ст. н. є.) — грецькі філософи-неоплатоніки. Усі вони були прихильниками і проповідниками вегетаріанства.
Вольтер має на увазі римлян, які завоювали Британію За давнім італійським переказом, бог родючості Сатурн був першим царем Лаціуму — області, де знаходиться Рим А звідси назва «місто Сатурна», яку дістав Рим.
Англійський король Йоан Безземельний, який 1213 р. оголосив себе васалом Римського Папи.
Папа Римський.
Пресвітеріанці, помірковане крило англійських пуритан.
Індепенденти, радикальніше крило англійського пуританства.
Вольтер має на увазі події англійської революції XVII ст., яка відбувалась під релігійними гаслами.
Дві партії — тобто партія консерваторів (торі) та лібералів (вігі).
Далі йдеться про Венецію.
У Венеції XVIII ст. існував звичай ходити в масках.
Мовиться про собор Святого Петра у Ватикані.
Тобто кардиналів та єпископів.
«Святий Мартіне, який вродливий хлопець! Святий Панкрате, що за вродливий юнак!» (італ.) .
Першим римським єпископом був апостол Петро, за фахом звичайний рибалка По смерті він стає володарем ключів від раю.
Йдеться про буллу «Unigenitus» Папи Климента XI (1743), в якій він засуджував янсенізм Король Людовік XIV наказав парламентові прийняти її.
Ле Тельє (1643–1719), духівник Людовіка XIV по смерті попереднього де ля Шеза.
bиопа тапсіа (італ.) — добрий подарунок.
Давня назва Парижа — Лютеція походить від латинського слова lutum — болото Вольтер, як і деякі історики, пов'язував латинську назву Парижа (Pansu) з іменем богині Ізіди (Isis)
Маються на увазі римляни, які підкорили Галлію ще в часи Юлія Цезаря, та германські племена, які завоювали Галлію у V ст.
Йдеться про релігійні війни XVI ст. між католиками і протестантами.
Тут: священики і ченці.
Представники суддівського стану.
Вольтер має на увазі вільнодумця Шевальє де ля Барра (1747–1766), якого скарали на смерть, звинувативши в тому, що він навмисне зламав розп'яття. Ця подія дістала великий розголос у Європі…
Вольтер називає друїдами єзуїтів.
Мається на увазі Фрерон — критик XVIII ст., Вольтерів сучасник.
Вольтер має на увазі секту конвульсюнерів.
Йдеться про єзуїтський орден, який у Франції заборонили 1764 р.
У сірому одязі ходили ченці-ораторіанці, до яких перейшли колишні навчальні заклади єзуїтів Вольтер має, певно, на увазі виступи на захист єзуїтів французького архієпископа Крістофа де Бомона та єпископа Ле Фран де Помпіньяна.
Мається на увазі Марі-Тереза Жоффрен (1699–1777), у паризькому салоні якої часто бували енциклопедисти.
Йдеться, зокрема, про Польщу, куди пані Жоффрен їздила на запрошення Станіслава Понятовського.
Анкона — італійське місто в Адріатичному морі.
За церковною легендою, церква Святої Діви в Назареті у XIII ст. перелетіла спочатку до Далмати, а потім до Італії Цю подію датують 1291 і 1295 рр.
Бетіс — давня назва ріки Гвадалквівір.
Жителі Тіра — фінікійці.
Бетіка — давня назва іспанської провінції Андалузія.
Пошукувачі — дослівний переклад французькою мовою латинського mquisitores — інквізитори.
Антропокаї — слово «спалювачі людей» утворене із грецьких коренів anthropos — людина і kaio — палити.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу