Арістофан - Комедії

Входить Бделіклеон.

Філоклеон

Що, гарно?

Бделіклеон

Препогано! Ти збезумився.

Філоклеон

Стривай, от зараз викличу суперників!

Гей, вийди, хто з трагедів за танцівника

Себе вважає, — будемо змагатися!

1500Ну; є охочі чи нема?

Входить 1-й танцюрист.

Бделіклеон

Один лише.

Філоклеон

Хто ж він, нещасний?

Бделіклеон

Хто він? Середущий син

Каркіна-рака.

Філоклеон

Ну, цього я вмить ковтну!

На місці «танцем кулака» вколошкаю, —

Цього не тямить зовсім він.

Виходить 2-й танцюрист.

Бделіклеон

Нещасний ти!

Дивися, другий рачок наближається,

Брат першого.

Філоклеон

Чудово! Буде закуска!

Виходить 3-й танцюрист.

Бделіклеон

О Зевсе! Що це? Ось і знову рак повзе!

І це вже третій із синів Каркінових!

Філоклеон

Та що це, справді? Краб чи павучок якийсь?

Бделіклеон

1510А це таке дрібненьке раченя, воно

За всіх найменше. Пише все трагедії.

Філоклеон

Щасливий ти, Каркіне, дітьми! Глянь лише:

Пташата сунуть цілою навалою!

Ну що ж, іду я з ними позмагатися.

А ти до них підливу приготуй мені.

Танець.

Корифей

Відійдімо ж і осторонь станьмо усі!

Поступімо танцюючим місця,

Щоб вони без завади стрибати могли

і в переверти йти перед нами.

Перша половина хору

Виходьте, уславлені діти

Водяного бога!

1520Веселі скачіть по піску,

Там, де хлюпає моря прибій,

Рачаче поріддя!

Друга половина хору

Стрибайте, вертіться чимдуж!

Як бувало Фрініх,

Брикайте; нехай глядачі,

Побачивши ноги вгорі,

Охкають і стогнуть!

Хор

Крутись, виступаючи влад,

в живіт руками бийся,

До неба стопу підкидай,

вертись, немов та дзиґа!

1530Великий правитель морів,

сам рачий батько лізе,

Потрійним нащадком своїм

пишається, щасливий.

(До танцюристів) .

Як любите нас, то тепер

веселим хороводом

За двері хутчій проведіть!

Ще досі не бувало,

Щоб хор комедійних співців

з орхестри вийшов з танцем.

Хор і актори, танцюючи, покидають сцену.

ДІЙОВІ ОСОБИ

Трігей, виноградар.

Перший раб Трігея.

Другий раб Трігея.

Дівчинка, дочка Трігея.

Гермес, бог винаходів і торгівлі.

Полемос, бог війни.

Пострах, слуга Полемоса.

Гієрокл, віщун.

Зброяр.

Коваль.

Син Ламаха.

Син Клеоніма.

Корифей хору.

Торгівці зброєю.

Хор хліборобів.

Особи без слів

богиня Миру та її подруги —

Достача і Веселість

У дворі, перед домом виноградаря Трігея, двоє рабів готують їжу для жука-гнойовика.

Перший раб

Давай, давай жукові тих плескачиків!

Другий раб

Ось на, припрошуй гнояка триклятого!

Солодших страв до скону хай не нюхає!

Перший раб

Подай ще коржик із лайна ослячого!

Другий раб

Встигай лиш брати. Гей, та що це діється?

Вже й ті змолов?

Перший раб

Аякже! він ще й нас готов, —

Клянуся Зевсом, — перем'яти лапами.

Отож вимішуй туго та й ліпи мерщій.

Другий раб

О гноярі, благаю, пособіть мені!

10Не дайте задихнутись в тому смороді!

Перший раб

Тепер ліпи з посліду від розпусника —

Хлопчини: попоївши, хоче ласощів.

Другий раб

Ось на.

(До глядачів) .

Єдина в цій роботі вигода:

Не скажуть, що при кухні дещо й сам лизну.

Перший раб

Ой-ой! Давай, давай же! Ще і ще давай!

І ще замішуй!

Другий раб

Годі. У гноївці тій,

Клянуся Аполлоном, я втоплюсь-таки.

Перший раб

А що, коли корито притягти йому?

Другий раб

Та хай вам грець! Ізгиньте — він і ти за ним!

(До глядачів) .

20Чи хтось, бува, не знає, у кого б мені

Купить такого носа, щоб дірок не мав?

Ото робота! Краще вже на муки йти,

Ніж готувати їжу цьому виродку.

Свиня чи то собака, як нагидить хто, —

Зжеруть одразу. Він же, гнойовик отой,

То їсть, то крутить носом: недогода все.

Хіба скачаю кульку та й під ніс йому

Подам, неначе вередливій жіночці.

Ану, крізь ту щілинку гляну потайки,