Арістофан - Комедії

В мене ж — нема ні гроша за душею,

ніде ані крихти.

Хай-но звершу я це діло, — вернуся,

й тоді вже від мене

Добра хлібина вам буде й гарненький

плескач на закуску.

Дівчинка

На чому ж ти в дорогу вибираєшся?

Не корабель же небом повезе тебе.

Трігей

Конем крилатим — не судном летітиму.

Дівчинка

Чи при умі ти, батьку? До богів отак,

Жука запрігши, думаєш добратися?

Трігей

130В байках Езопа, доню, ясно сказано,

Що жук один з крилатих долетів туди.

Дівчинка

Оте гидке створіння? Що ти, батеньку? —

Та й до богів долине? Щось не віриться.

Трігей

Хіба ж не він, з орлами ворогуючи,

Добувсь до них, розкидав їх гніздо колись?

Дівчинка

А може б, на Пегасі краще рушити:

Постанеш перед Зевсом ще трагічніше.

Трігей

Дурна! Тоді подвійно запасатися

Харчами треба. Ну, а жук з'їдатиме

Те все, чим я живлюся й перетравлюю.

Дівчинка

140Дну; шубовсне в море жук твій, що тоді?

З води, крилатий, знову як він випірне?

Трігей

Стерном я вже запасся передбачливо.

Тоді човном наксоським жук служитиме.

Дівчинка

В яку ж то гавань ти скеруєш човен свій?

Трігей

В Пірей, у гавань Жукову я мчатиму.

Дівчинка

Гляди лиш там, — схитнувшись, сторчака не дай,

А то, звихнувши ногу, станеш образом

Для Евріпіда у новій трагедії.

Трігей

Мені вже тим журитись! До побачення!

150Але випорожнятись ні вітрів пускать

Три дні не смійте, поки я трудитимусь

На ваше благо, бо як те зачує він, —

Шугне стрілою, скине миттю вершника.

(Трігей піднімається вгору на жукові) .

Гей же з богом, Пегасе, в дорогу рушай!

Золотою вуздечкою в небі дзвени,

Наставляй своє вухо, загострюй свій зір.

Та ти що? Не дурій! Куди носа звернув?

Чи не свіжим послідом війнуло з землі? —

Не зважай, усе вище та вище лети.

160Простирай, розминай свої крила прудкі.

Навпростець мене мчи до небесних осель.

Лиш, гляди, не вишукуй усяких гидот

І забудь на цей час про щоденний свій харч.

(Дивиться на землю) .

Гей, а хто там присів у Піреї в кутку,

Біля дому повій спорожняти живіт?

Ти погубиш мене. Закопай хоч той скарб

І землею обсип, і як слід притопчи.

А тоді чебрецем ще той горбик засій,

І олію розлий запашну, бо якщо

170Упаду я з жука, то хіоський народ

П'ять талантів заплатить по смерті моїй.

А в усьому твій зад буде винний.

Жук швидко піднімається вгору.

Ух, страшно стало! Це вже непереливки!

Гей ти, біля машини! Не старайся так,

Бо в животі неначе похолонуло.

Якщо не схаменешся — накормлю жука!

Жук підлітає до «Олімпу».

Здається, до безсмертних наближаємось.

Авжеж, ось бачу я палати Зевсові.

Хто воротар у Зевса? Відчиняй мені.

Гермес

(виходить на оклик Трігея)

180Звідкіль тут дух людини?

(Побачивши жука) .

Гей, це що таке?

Мара якась, Геракле!

Трігей

Буйногривий жук.

Гермес

Негіднику, зухвальче, безсоромнику,

Мерзотнику мерзенний, наймерзенніший!

Ти як сюди добрався, гей, пройдисвіте?

А як тебе хоч звати?

Трігей

Зви Пройдисвітом.

Гермес

А звідки родом будеш?

Трігей

Із Пройдисвітів.

Гермес

А батько твій?

Трігей

Мій батько? Із Пройдисвітів.

Гермес

Помреш, клянусь Землею, або скажеш нам,

Звідкіль прийшов і як ти називаєшся.

Трігей

190Трігей я, виноградар із Афмонії.

З доносів не живу я, ні з сутяжництва.

Гермес

Чого ж прийшов ти?

Трігей

Ось м'ясця приніс тобі.

Гермес

(лагідно)

Кудою ж це, бідненький?

Трігей

Бач, одразу я

З пройдисвіта — бідненький. Ну й ласун же ти!

Гаразд, поклич-но Зевса.

Гермес

Легко мовити —

Нема вже тут ні Зевса, ні богів нема:

Ще вчора всі поспішно звідси вибрались.

Трігей

На іншу землю?

Гермес

Землю?

Трігей

А куди ж іще?

Гермес

Далеко. Під склепіння неба злинули.

Трігей

200д ти чого стовбичиш, наче палець, тут?

Гермес

Та ось начиння їхнє допильновую:

Ті дзбаночки, і кухлики, й тарілочки.

Трігей

А що, місця обжиті вже набридли їм?