Арістофан - Комедії

Трігей

Ану лиш гляну, як знести ці камені.

(Підходить до печери) .

Гермес

(вибігає із брами палацу)

360гей, телепню зухвалий, що ти робиш там?

Трігей

Поганого нічого, як і Кіллікон.

Гермес

Загинеш, підлий!

Трігей

Що ж, як жереб випаде…

А ти вже добре знаєшся на жеребах.

Гермес

Вважай, що ти загинув.

Трігей

А якого дня?

Гермес

У цю хвилину.

Трігей

Але ж я не взяв собі

Ні хліба, ані сиру, щоб на смерть іти.

Гермес

Ну, ось, ти вже зітертий.

Трігей

Гей, а як це так,

370Що й насолоди не відчув я жодної?

Гермес

Хто самовільно б визволяти зважився

Богиню Миру, тому — смерть: так Зевс велів.

Трігей

То я померти мушу?

Гермес

Ще й дивуєшся!

Трігей

Тоді позич три драхми — порося куплю:

Бо ж треба перед смертю посвятитися.

Гермес

О Зевсе-громовержцю!

Трігей

(злякано)

Ради всіх богів,

Лиш не донось на мене, о володарю!

Гермес

І не проси. Не змовкну.

Трігей

Ради м'яса хоч, —

А м'ясо те я щиро дарував тобі.

Гермес

(лагідніше)

380Дурненький, таж зі мною Зевс

розправиться,

Якщо таке дозволю, не кричатиму.

Трігей

Гермесику, не треба, зглянься, любий наш!

(До хору) .

Гей, а ви чого замовкли, стали мов укопані?

Ну, відкрийте рота, кляті! Хочете, щоб він гукав?

Друга половина хору

Ні, володарю, Гермесе, ні, не смій кричати, ні!

Змилуйся, якщо хоч раз

Ласував ти поросятком,

Подаруночком смачним.

Не забудь про це сьогодні, віднеси

на користь нам.

Трігей

390Чуєш, як уклінно просять, о володарю, тебе?

Друга половина хору

Вислухай ласкаво нас,

найприхильнійший для смертних,

Найщедріший із богів, —

нині нам не борони

Викрасти богиню Миру,

намір наш благослови,

Як пиха й шолом Пісандра опротивіли тобі.

Ми ж за це тебе, ласкавий,

Будем жертвами вславляти.

Ти посеред нас, людей,

Матимеш на вік віків

Шану й честь.

Трігей

400Здійсни нарешті просьби їх, молю тебе.

Поглянь, — вони благають, як ніколи ще.

Гермес

Бо на таку йдуть кражу, як ніколи ще.

Трігей

З тобою поділюся таємницею.

У ній — страшна загроза небожителям.

Гермес

Ану, розказуй. Може, зворушуся тим.

Трігей

Так-от Селена і негідник Геліос

На нас давно вже між собою змовились!

Запродати Елладу хочуть варварам.

Гермес

А то ж навіщо?

Трігей

Свідок Зевс тому лише,

410Що ми приносим жертви вам, а варвари —

Лиш місяцю і сонцю. Ось тому вони

Надумали усіх нас перенищити

Й забрати жертви, що богам призначені.

Гермес

Так ось чому все крадуть наші дні вони

І знай хитрують, шахраї, на закрутах.

Трігей

Тож помагай нам, любий, не лінуючись,

її на світло денне нині вивести.

Тобі ж Панафінеї ми влаштуємо

Та й інші свята, для богів призначені, —

420Містерії, Діонії, Адонії.

І всі міста-держави, війн позбувшися,

Спасителя Гермеса шануватимуть.

І всякі інші блага звеселять тебе.

А на початок — ось від мене кухоль цей.

(Подає йому дарунок) .

Гермес

О, в золото я змалку був закоханий!

Трігей

(до хору)

А тепер — вже наше діло. Всі сюди!

Гуртом усі!

Кайла в руки — й до роботи. Вибивайте брили ці.

Корифей

Ми готові. Ти ж роз'яснюй, наймудріший із богів,

Що до чого, як робити, словом, працею керуй.

430А тоді вже сам побачиш — варті ми чогось чи ні.

Трігей

Тож подай скоріше келих, щоб насамперед богам

Помолитись та й одразу до роботи приступить.

Гермес

(піднімає келих)

Узливання! Узливання!

Всі замовкніть! Всі замовкніть!

Молімось, друзі, хай віднині еллінам

Нарешті усміхнеться доля радісно.

І хто тягтиме що є сил за шнур оцей,

Нехай щита ніколи не торкається.

Трігей

Нехай. Нехай у мирі вік вікує він

440Із подругою разом біля вогнища.

Гермес

А хто війну воліє, — поки житиме,

Одне заняття, Діонісе, дай йому…

Трігей

Висмикувати стріли з тіла власного.

Гермес

А хто, в похід зібравшись, невдоволений,