Наталена Королева - Предок

Журавлі дуже легко звикали до людей, ішли як їх кликати, дозволяли себе гладити; ніт — старий вираз замість «ні».

Ґервіс, ґерва — литовське слово, яким на Литві називали журавлів.

Кружалиці — покраяні до сушення яблука й грушки; губи — гриби.

Пустопаш — без догляду; бахмат — татарської породи кінь: невеликий та волохатий

Солільник — що «засолював», консервував у солі.

Корделяс — дика, ловецький ніж; оштєп — спис (литовські слова); їзда! — їдемо! — старе українське слово.

Сиз-орел — не «русицизм», але стара, українська форма.

Як став — «я тут стою», старовинний вираз; тра — треба.

Історично: з роду Масальських, що мали землі на Литві й коло Володимира Волинського двох святих було у Лаврських печерах.

У Дубні був домініканський кляштор.

Хова — вихователька, з московського на Україні казали: «няня»; хова— старовинне, українське слово.

За старі часи діти не знали що таке гроші і яку ціну мають. Їх цьому не вчили.

«Чорнина» — дуже смашна, литовська юшка з дичини.

Так бувало за старі часи на Україні й на Литві. В Еспанії — за дитячі роки авторки — їли всі за одним столом, до останнього слуги. У літньому мешканні авторки, коло Сан-Люхар, на самому півдні Андалюзії, було крім слуг і працюючих ще 16 пастухів (випасали биків на «корріди» — бої биків). І всі, до останнього підпаска, сідали до обіду й до вечері за одним столом із панами.

Билиці — дійсність, те що «справді було».

Милостива пані — не «чехізм», а стародавня, українська формула.

Угри — Мадярщина; «од від нас» — вираз із Підкарпаття, де втрималось чимало архаїчних форм.

Хитрі — зручні, вправлені; надпис цей на радниці в Бардієві існував аж до другої світової війни.

Гудець — музика, музикант; странний — мандрівний.

За середньовіччя було таке переконання, що будівля тримається ліпше, коли розчинять вапно яйцями, а не водою. У такий спосіб будовано за Карла IV й славний Карлів міст у Празі. Це історичний факт.

Лікувальні купелі, лічива вода; Орсаг — шлях. Мадярське слово, яке ще й досі вживається як «українське» на ГІідкарпатті.

«Води довольні» — підкарпатський вираз — «води досить»; невля — голота, голитьба, жебрак. (Підкарпатський вираз.)

Най заплатить пан Бог — не «чехізм», а старий наш вираз.

Уконтентований — задоволений; сторонники православ’я на Україні замінили слово «пан» (уважаючи це за «польонізм») словом: болярин, від московського «боярин».

Взивати — прозивати.

«Йов регельт» — доброго дня, «Йов регельт киванок» — доброго дня бажаю (по мадярськи).

За ялмужну. — В тому, як говорить Ковдуш, авторка дала взірець того, скільки було у старовинній українській мові чужинецьких висловів, виразів, так само стільки було там і старослов’янських форм.

«Брати Струсі» — про цих «братів Струсів» є дума, дуже улюблена кобзарями й лірниками.

Ік мені — до мене, стара форма, на Підкарпатті вживають її ще й нині,

Теплий-найтеплий — паркий, дуже теплий, старовинний вираз, на Підкарпатті ще й нині вживають його; захолод — холодок, тінь.

Тарантовий — чорно-білий.

Очертом — тобто: кругом, по лінії берегів.

Притьмом — настирливо. За ті часи, повінчані в церкві молоді не сміли мешкати разом, доки не відбулося «весілля», тобто — весільна врочистість з обрядами. Бо в церкві — це був «шлюб», а «весілля» — весільна вечеря з піснями і обрядами, що часами були дуже старовинні — аж від поганської доби.

Пиво варили дома, вино купували або від мадярів, або італійське.

Бурграв — каштелян, управитель чи «домосправець», як тоді казали ще, замковий; мечники — виробці мечів; ножевики — робили тільки різні ножі, але не зброю; вірменів у Львові, за ті часи було багато; замкнувем — замкнув.

Темний — сліпий; позирає — бачить; през — скрізь, через; живота — життя. Старі вирази.