Роман Іваничук - Смерть Юди

Здесь есть возможность читать онлайн «Роман Іваничук - Смерть Юди» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2020, Жанр: Историческая проза, literature_20, foreign_contemporary, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Смерть Юди: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Смерть Юди»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. Герої повістей «Євангеліє від Томи», «Ренеґат» та «Смерть Юди», що увійшли до цього видання, вирішують, кожен по-своєму, проблему добра і зла в душі людини, намагаючись знайти відповідь на одвічне питання: що є істина? Це стосується й апостола Томи, що написав свою правду про Сина Божого; і Ренеґата, який, зрадивши батьківщину, втратив не тільки своє ім’я, але й душу; і художника Савояра, котрий у Львові напередодні Другої світової війни створює картину «Тайна вечеря»…

Смерть Юди — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Смерть Юди», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Обряди ваші заникнуть, коли пізнаєте правдивого Бога, – далі говорив Тома з чужого, Андрієвого, голосу.

– Ніколи! – заярілася дівчина. – Якщо твій Бог справжній, то він прийме й освятить все те, що протягом віків створили наші люди!

– Але ж тоді та віра не буде юдейською…

– А чому вона має бути юдейською, адже Бог єдиний для всього світу, і кожен народ одягає Бога в свої шати.

– Напевне, так, – мовив Тома в задумі. – Ходімо, веди мене у свій світ.

…З повним глеком цілющої води, зачерпнутої з єрихонського джерела, вертався Тома оазою далекого оріянського світу, з яким за двадцять три роки свого перебування над Данапром і Россю встиг зріднитися й полюбити його – працьовитого, наївного й безтурботного. І дивувався, й неспокій мучив його не раз: надто легко приймали оріяни нову віру – так само, як надто довірливо впускали на свою землю і до своїх хат номадів-зайд, що безупину перекочовували перехресними дорогами по степовому краю: заходили в Оріяну сармати, скіфи й роксоляни, а теж і роші, яким апостол Андрій показав з півночі дорогу, – і віру в оріян приймали і запановували тут.

Тож пробував Тома вселити в оріян бодай краплю свого невір’я: їхня гостинність була для них згубною; вони цього не знали й купалися в своїх обрядах і співали й прославляли вже поганськими піснями Томиного вчителя Ісуса, в будні не розгинали спин на полі, а чужинець тим часом у їхніх весях кермував громадами й, віру християнську приймаючи, примушував оріянський люд по-християнському любити ворогів своїх, а оріяни й раді були, що провід мають, бо за роботою й піснями не мали часу пізнавати науку кермаництва…

Минали роки, і все частіше повіювало з далекого півдня солоним запахом пустель, змішаним із солодом помаранчевих гаїв, та ще держала Тому в своїх обіймах і випускати не хотіла оріянська земля, народ якої жадібно всмоктував проповідь християнської віри, злютовуючи її в єдиний сплав із власним обрядом, – і ставало свято народження сонця днем Різдва Христового, а весняне свято Ярила празником Христового Воскресіння; зеленосвятні русалії – пам’яттю про зішестя Святого Духа на апостолів; назви свят мінялися, а предковічні ритуали залишалися, і не бачив Тома в цьому гріха, і рідним здавався Томі оріянський образ Христової релігії… Й не випустила б благословенна Оріяна дванадцятого апостола із краю, якби якось не зустрівся Томі на бористенському шляху купець-християнин з Ольвії, від якого Тома дознався, що апостол Андрій, повернувшись з гіперборейського Словіна, де мало не зазнав смерті від напівдиких рошів, подався в грецьке місто Патри, навернув там у християнство силу-силенну мешканців і навіть дружину патраського архонта Максиміллу просвітив; за це архонт ув’язнив апостола й наказав його розіп’яти. Промучившись три дні на хресті, скінчив Андрій своє життя 62 року після рождества Христового… Нові думки вдерлися тоді в душу Томи: а чи не осквернив він віри Христової, прищепивши її на поганській дичці, чи не вчинив Тома непрощенного гріха, за який прокляв би його Андрій?

Й однієї ночі долинув до Томи з небес голос апостола Андрія:

«Я загинув в ахейській Патреї за Христову віру, а ти споганився в Оріяні; хіба не мовив я, коли ми вирушили в гіперборейські краї: нема на тобі знаку Божого! Невже не бачиш, якою стає наша віра в оріянському краю?»

Тома вийшов з хати надвір і тужно вдивлявся в зоряні розсипи на Єрусалимському шляху й чув, як кличе його дорога, що мчала небом з Оріяни до Юдеї.

«А якою стала б наша віра в Юдеї, якби ми її не покинули?.. Про всіх подумали, лише не про свій край. А він хіба не вартий Ісусової науки, що всі ми розбрелися по чужаницях? Сусідів навчаємо, а чи вберегли себе?» – відказав Тома Андрієвому голосу.

Й поманила його небесна дорога, що тягнулася від Єрусалима, пуповини земної, до межі світів над Данапром. Не вертаючись до зчужілої раптом оріянської домівки, попрошкував Тома навмання з півночі на південь попід Єрусалимським шляхом: вертався додому, мов блудний син.

VII

Хтось був у моїй печері, хтось заходив до неї в той час, коли я долав найтрудніший у моєму житті шлях до єрихонського джерела, продираючись крізь хаос звільненого від правічної гармонії світу – потрощеного, зрушеного з місця й кинутого неземною силою супроти часу, а тому парадоксального й нелогічного. Все в цьому світі втратило свій дотеперішній ритм, послідовність і сенс; перехрестя поперекроювали і сплутали усталені шляхи в ньому, знайомі тракти розгалузились гілками стежок у невідоме; змінюються в нашій добі епохи, стикаються між собою старі й нові сили, зударяючись і вибухаючи, мов космічні тіла у небесних глибинах; гине узвичаєність і народжується щось зовсім нове, якого ще не було, а тому збагнути його важко: нова матерія духа не зрощується із старою плоттю традицій – з нею зможуть дати собі раду хіба що майбутні покоління, а тому такою трудною стала для мене дорога до старого єрихонського джерела, на якій треба нинішньому роду зберегти себе хоча б для того, щоб дати можливість народитися новому.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Смерть Юди»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Смерть Юди» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Смерть Юди»

Обсуждение, отзывы о книге «Смерть Юди» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x