Роман Іваничук - Смерть Юди

Здесь есть возможность читать онлайн «Роман Іваничук - Смерть Юди» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2020, Жанр: Историческая проза, literature_20, foreign_contemporary, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Смерть Юди: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Смерть Юди»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. Герої повістей «Євангеліє від Томи», «Ренеґат» та «Смерть Юди», що увійшли до цього видання, вирішують, кожен по-своєму, проблему добра і зла в душі людини, намагаючись знайти відповідь на одвічне питання: що є істина? Це стосується й апостола Томи, що написав свою правду про Сина Божого; і Ренеґата, який, зрадивши батьківщину, втратив не тільки своє ім’я, але й душу; і художника Савояра, котрий у Львові напередодні Другої світової війни створює картину «Тайна вечеря»…

Смерть Юди — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Смерть Юди», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Й аж тепер Тома остаточно збагнув, чому цей самий народ, який щойно вигукував «осанна!», враз заволав «розіпни!» Бо прийшов Месія запізно – аж тоді, коли люд у неволі осліп, а мозок його розрідився, мов повітря в пустелі, тож неспроможний вже зрозуміти двоєдиності Спасителя в небесному й земному вияві: земного вождя не помітив, а духовного розіп’яв, залишивши для себе ниций обов’язок беззастережної покори кесареві й право на марне сподівання порятунку від Варавви… А ображений і розчарований у своєму народі Ісус вознісся в небеса, залишивши на землі розбурхане, та не розбуджене, зментрожене, та не прозріле стадо рабів, для яких богом став кесар, а месією – бандит.

І печалувався Тома, йдучи пустелею по воду до єрихонського джерела, що ніхто не пам’ятатиме гебрейському народові тієї хвилини духовного прозріння, коли він воздавав хвалу Месії, а водно нагадуватимуть про вбивство, і якраз ті народи будуть найбільш озлоблені на Ізраїль, яким гебреї, супроти своєї волі, подарували нову релігію, започаткувавши нею в житті людства духовну еру.

То чи добре я зробив, що всупереч волі Господній – бо ж не зійшов на мене в П’ятдесятницю Дух Святий – поніс ту релігію молодому народові над Бористеном?

Й було нове видіння Томі серед небесного хаосу: з півночі, немов розкішна багатовітрильна трієра, тихо пливла у піднебессі, розганяючи гарячу бурхать всесвітнього неладу, оаза зеленої оріянської землі: вона легко опустилася на пустелю, всю накривши, і Тома опинився в її центрі серед тирсового моря, а над ним схилилася русява богиня Лада.

Ні, це не Марія, отямився Тома, оріянська діва нітрохи не схожа на святу грішницю з Маґдали, проте вродою, якби її можна було покласти на ваги, дорівнювали б одна одній – кожна увібрала в себе образ рідного краю: Марія – знівеченого, потоптаного й глибинного своєю історією, мов чаша Генісаретського озера, Лада – молодого, буйного й непорочного, як необжитий оріянський степ.

– Хто ж ти? – спитала Лада.

– Апостол, – відказав Тома, нітрохи не сподіваючись на те, що дівчина його зрозуміє.

– Посланець? – здивувала апостола своєю обізнаністю оріянська діва.

Вражений Тома підвівся й простягнув до неї руки; вона не відступала, ніби чекала його дотику, руху, пориву.

– Чому ти не боїшся мене? – спитав Тома.

– Нині заходять у нас русалії, й мене має знайти мій Ладо. Може, це ти?

– Не я. Ладо твій буде з цього краю. Я гебрей.

– З Єрусалима?

– Так, посланець Христа.

– Того, котрого розп’яли?

– Того… Але звідки ти все це знаєш?

– Край мій – при битих дорогах, що йдуть з півдня на північ і зі сходу на захід – усі по них ходять: траки, скіфи, роксоляни, сармати – й новини нам приносять. А ще кожної осені дві наші оріянські послушниці із Святошинського храму манджають з хліборобськими дарами аж на острів Делос до святинь Артеміди й Деметри, що є посестрами нашої Великої Матері-Купали… А ти хочеш розповісти оріянському люду про розіп’ятого Бога?

– Я приніс вам його науку.

– Як же звати твого Бога?

– Ісус Христос.

– А скіфи мають Ормузда, який відвічно бореться з духом зла, брехні й темряви Аріманом, ми ж знаємо єдиного Рода – і вже й сармати почали йому поклонятися. А у вас Ісус… Різні імена, а Бог один.

– Не зовсім так, Ладо. Ваші боги поганські, а я був апостолом у справжнього єдиного Бога на землі.

– Який ти дивний, – засміялася Лада, – говориш те саме, що і я, а ніби сперечаєшся. Так, Бог єдиний для всієї землі, тільки по-різному його називають… Якби богів було багато, то вони, напевне, й воювали б між собою, перемінившись з богів добра у божків зла, – і тоді загинув би світ. Ти уявляєш, усе, це, що бачиш довкола, спалахнуло б ураз синім вогнем! – Лада заперечливо похитала головою, наче й думку таку допускати до себе боялася, і Тома теж, глянувши на степ, над яким підводилося сонце, прошепотів:

– Ні, такого не повинно статися.

– А ти прийшов нам розповісти про Ісуса? – все ще допитувалася дівчина.

– Ми вчора поблагословили ваш край і хреста поставили на найвищій кручі над Данапром. Сам верховний волхв Богодан дозволив нам відправити святе дійство.

– Та це ж мій вітець!.. Добре, а ти підеш зі мною на русалії?

– Не гоже слузі Христовому бувати на поганських ігрищах, – відказав Тома, боязко оглянувшись, начебто за спиною в нього міг стояти й слухати Андрій Первозваний.

– Як же ти проповідуватимеш Христову науку в Оріяні, не знаючи оріянських обрядів?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Смерть Юди»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Смерть Юди» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Смерть Юди»

Обсуждение, отзывы о книге «Смерть Юди» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x