Роман Іваничук - Смерть Юди

Здесь есть возможность читать онлайн «Роман Іваничук - Смерть Юди» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2020, Жанр: Историческая проза, literature_20, foreign_contemporary, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Смерть Юди: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Смерть Юди»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман Іваничук (1929—2016) – відомий український письменник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близько двадцяти історичних романів, якими письменник заповнював білі плями в нашій історії. Р. Іваничук розширив жанрові межі історичного твору, відкривши перед читачем минувшину, що активізувала національну пам’ять. Герої повістей «Євангеліє від Томи», «Ренеґат» та «Смерть Юди», що увійшли до цього видання, вирішують, кожен по-своєму, проблему добра і зла в душі людини, намагаючись знайти відповідь на одвічне питання: що є істина? Це стосується й апостола Томи, що написав свою правду про Сина Божого; і Ренеґата, який, зрадивши батьківщину, втратив не тільки своє ім’я, але й душу; і художника Савояра, котрий у Львові напередодні Другої світової війни створює картину «Тайна вечеря»…

Смерть Юди — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Смерть Юди», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Не мав ще права Тома йти на розмову до есеїв: у молодості він почерпнув у них зерна науки, й проросли вони, та не дозріли, й досі борсався апостол у сумнівах. Істина ділилася перед ним на дві іпостасі, й він не міг збагнути, яка є справжньою: та, що належала всьому людству, чи та, якою міг скористатися тільки окремий народ? Тома не дійшов до розуміння, котра є цілістю, а котра лише часткою іншої. Чи вселюдська, всеосяжна, розмита простором і чисельністю народів є одробиною тужавої, стиснутої до стану вибуху істини вибраного Богом племені, чи навпаки – правда обраного народу є незначним атомом істини вселюдської? До пізнання цієї дилеми мусив Тома дійти, а тому манджав нині з глечиком по воду аж до єрихонського джерела, полишаючи збоку пасмо горбів, за якими зеленіла десь там оаза Ен-Гадді.

І явилися Томі під час цієї короткої мандрівки дивні видіння.

Розріджене невгасимою спекою повітря відривалося від землі й прозорою бурхаттю, немов кип’яча вода, піднімалося в заюжене небо; повітря залишалося над землею так мало, що не було чим дихати, й забирало воно з собою, розміщуючи в хаотично поламаних площинах – нібито стався всесвітній катаклізм і все летить, розсипається, позбувшись враз земного тяжіння, повисає, нахиляється, пливе, пропадає в безвістях, стрімголов падає і впасти не може, – забирало із землі все на ній суще, і можна було бачити у піднебессі руді гірські кряжі, що втратили своє підніжжя й плавають у космічних безвістях, не маючи більше змоги діткнутися основами до землі, й зелені оази, принесені хвилями розпеченого повітря хтозна й звідки, і похилі або зовсім повалені, ніби пилою підрізані гостроверхі кипариси, і зчудовану таким раптовим вивільненням твар дику, а ще многість людей, які розпачливо, немов знесилені плавці, гребли в повітрі руками, намагаючись приблизитись до тверді й стати на неї ногами, бо без землі їм ніяк не можна жити, – і ось один небесний полоняник таки вихопився з міражного хаосу і вчепився за земну поверхню костуром, всадивши його глибоко в пісок; він став на землю й чи то з радості, що відчув ногами твердь, а чи зі злості на світовий нелад почав горланити, й котився його громовий голос по всій Кумранській пустелі, намагаючись зударитись хоча б з єдиною людиною, яка, стоячи на землі, могла б й хотіла його вислухати.

Чоловік уже йшов пустелею, відзискавши земне тяжіння, й, розмахуючи костуром і руками, щось голосно вигукував, та слова його м’ялися в розрідженому повітрі, кремсалися, й він у розпачі від того, що його ніхто не чує, підводив голову до неба, широко розкривши рота; був чоловік одягнутий у сірий лахман з верблюжої шерсті, підперезаний на чреслах шкіряним поясом; наближаючись до Томи, він рвав на собі волосся й жмакав кудлату сиву бороду – видно, сердився, що ніхто в світі його не чує, що даремно він з таким зусиллям дістався до землі, щоб проректи свою істину, а де вони, ті люди, які б мали його вислухати, – он плавають у позаземних маревах, у позаземних вимірах, вони без супротиву піддалися хаосу, мов вітрові нетля, без жодного опору розлітаються по світах, куди їх несе гаряча буря, а на рідній землі не залишається нікого: що трапилося, що так раптово вмерла в людей прив’язаність до отчого порога й що той зруйнований поріг ніхто не береться відбудовувати, – людям стало враз байдуже, де жити, і вони не чують і чути не хочуть пророка, який волає в пустелі.

Я впізнав його, хоч ніколи й не бачив, лише вчення його про духовне й тілесне очищення збагнув ще в молодості, набираючись науки у есеїв; був це той, за яким я пішов би не вагаючись. І не з цікавості та й не з веління потойбічної сили, як це сталося під час зустрічі з Ісусом, а з власної волі, з власного запалу і невсипущого жадання свободи, якої ніде не побачив навіть здалеку, не те, що зміг би діткнутися до неї, – ні на батьківському полі, ні в помаранчевому своєму саду, ні в товаристві одинадцятьох учнів Ісуса, ані в словах самого Вчителя, які закликали до вселюдської любові, всеможної терпеливості й до нескінченного очікування благодаті під тяжким примусом беззастережної віри. А цей пророк кликав до дії: «Сокира вже біля прикорінка, – говорив він, – кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і у вогонь кинуть».

Я все життя прагнув діяльності – практичної, бо єсьм селянином зроду, який до всього, що творить, дотикається пучками; так я перстом діткнувся до самого Бога і увірував; без тієї віри я був би вихолощений, як линовисько вужа, але дайте мені ще й земного вождя, який би не лише облагороджував духом, немов Мойсей гебреїв у Аравійській пустелі, а й повів полки повсталого народу на битву, як Ісус Навин, – із списами, луками, таранами й трубним звуком.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Смерть Юди»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Смерть Юди» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Смерть Юди»

Обсуждение, отзывы о книге «Смерть Юди» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x