Айн Ренд - Джерело

Правила нової архітектури виникли завдяки всеохопному процесу народної творчості. Вони так само суворі, як і правила класицизму. Вони вимагають неоздобленої простоти — схожої на чесність незіпсованої людини з народу. Так само як минуще століття міжнародного банківського капіталу вимагало показних карнизів для всіх будівель, так само прийдешнє століття ствердило, що кожна споруда повинна мати плаский дах. Так само як імперіалістична епоха нав'язувала романський портик в кожному домі, ера гуманізму наполягала на кутових вікнах — символі сонячного світла, справедливо поділеного між усіма.

Здатні аналізувати побачать у формах нової архітектури промовисте соціальне значення. У старій системі експлуатації найкориснішому соціальному елементу — робітникам — ніколи не дозволяли усвідомити власну важливість; їхні практичні функції приховували й маскували; так господар вдягає своїх служників у розшиту золотом вигадливу ліврею. Цей підхід віддзеркалився в архітектурі того періоду: функціональні елементи споруди — двері, вікна, сходи — приховували під сувоями безглуздих орнаментів. Але в сучасній будівлі саме ці корисні елементи — символи праці — залишаються відкриті. Хіба ми не вчуваємо в цьому голосу нового світу, де працівник отримує належне?

Ми закликаємо вас звернути увагу на найкращий взірець модерної архітектури Америки — нову будівлю компанії «Бассетт і Браш», що її невдовзі завершать. Це невелика споруда, але в своїх скромних пропорціях вона втілює всю сувору простоту нового стилю та є натхненним прикладом Величі у Малому. Її спроектував Оґастес Вебб, юний перспективний архітектор.

Зустрівши Тухі за кілька днів, Пітер Кітінґ стурбовано запитав:

— Скажи, Еллсворте, ти справді мав це на увазі?

— Що?

— Я про архітектуру модернізму.

— Звісно. Як тобі моя маленька стаття?

— О, вона прекрасна. Дуже переконлива. Але скажи, Еллсворте, чому… чому ти обрав Ґаса Вебба? Урешті-решт, протягом останніх років я теж збудував кілька модерних будівель. Будинок Палмера був доволі простим, і будинок Моврі не має нічого, крім стін і даху, а склади Шелдона були…

— Але ж, Пітере, не будь свинею. Я досить непогано тобі допоміг, хіба ні? Дозволь мені часом підтримувати й інших.

На званому обіді, у промові про архітектуру, Кітінґ сказав:

— Озираючись на мою дотеперішню діяльність, я дійшов висновку, що працював, дотримуючись правильних засад: постійна зміна — це життєва необхідність. Оскільки будинки є незамінним елементом нашого життя, архітектура повинна весь час змінюватися. Я ніколи не мав жодних забобонів у архітектурі, але намагався тримати мій розум відкритим для голосу часу. Фанатики, які ходять вулицями і волають, що усі будівлі повинні бути модерні, такі ж вузькочолі, як недалекі консерватори, які вимагають дотримуватися лише визначених історичних стилів. Я не вибачаюся за свої споруди, спроектовані в класичних традиціях. Вони стали відповіддю вимогам свого часу. Я також не прошу вибачення за будівлі в стилі модернізму. Вони знаменують прихід нового, кращого світу. На мою думку, смиренна реалізація цього принципу є нагородою і радістю від праці архітектора.

Коли новина про те, що Пітера Кітінґа обрали будувати Стоунрідж поширилася, громадськість зраділа, а у фахових колах залунали заздрісні коментарі. Кітінґ намагався видобути своє давнє задоволення від такої слави, але не зміг. Він досі відчував щось схоже на радість, але бляклу та слабеньку.

Проектування Стоунріджу виявилося для нього непосильною ношею. Обставини, за яких він отримав це замовлення, його не бентежили, вони теж зблідли і стали несуттєвими, він погодився з ними і забув про них. Він лише не міг змусити себе взятися проектувати величезну кількість будинків, потрібних для Стоунріджу. Він почувався шалено втомленим. Прокидаючись зранку, він уже був виснаженим, і цілий день чекав миті, коли можна буде знову повернутися до ліжка.

Кітінґ передав Стоунрідж Нілові Дюмонту і Беннетту.

— Працюйте, — мляво наказав він, — робіть, що хочете.

— В якому стилі, Піте? — запитав Дюмонт.

— А, оберіть якийсь історичний стиль — дрібним домовласникам інакше не догодиш. Але трохи підрихтуйте — задля позитивних відгуків преси. Дайте будинкам історичний відтінок і сучасні мотиви. Як вам заманеться. Мені байдуже.

Дюмонт і Беннетт взялися до роботи. Кітінґ трохи підправив на їхніх ескізах дахи і кілька вікон. Попередні ескізи в конторі Вайненда схвалили. Кітінґ не знав, чи Вайненд особисто дивився на них і схвалював. Він із ним більше не бачився.