Влад Землянин - Амба. Том 1. Втеча

Герка багато в чому змінився від часу зустрічі з браконьєрами, а особливо після вироку Макарові. По-іншому ставився до батька. Пам’ятав і поради діда. Особливо вразив арешт Берії. Тепер боявся навіть щоденнику довіряти юнацькі думки та кипіння пристрастей. Згоден: щоденник, якщо писати по-справжньому для себе, у молодому віці – своєрідна драбинка, що допомагає дорослішанню. Вилитий на папір крик душі поступово виховує аналітичний розум і доцільність учинків, уміння відрізняти фантазії від реалій, упертість від наполегливості. При вдумливому перечитуванні щоденник наповнює душу чистими помислами й почуттями. Щирий щоденник – учитель життя. Друг-порадник. Іноді – ті милиці, що виручають при переломах і навіть заново допомагають учитися ходити. Зрештою – це терези зрілості людини. Її поступового змужніння. Власникові щоденника зручніше визначати й «зважувати» на годиннику часу протягом років набрану в душу кількість і якість добра та милосердя. Їхню питому вагу.

Герка тримав у письмовому столі теку в шкіряному «одязі» із золотим тисненням: «Й.С.». У цьому «особняку» знаходилася добірка газет і вирізок про Великого та Всемогутнього Вождя всіх знедолених, про його хворобу й трагічні дні.

Вирізки з шифрованими позначками – своєрідні щоденники. Захватаєв переконаний: усі державні служби безпеки світу не підберуть ключ до його таємних думок.

Ще будучи безвусим школярем Геркою, не вважав себе сентиментальним, але не любив згадувати хворобу і похорони Сталіна, хоча в ті дні ніхто не соромився виявити свої почуття. Важкі видалися дні. Тяжкі. Навіть у нього холоділи на щоках і віях солоні крижинки. Як і більшість, міркував: покладуть Сталіна в Мавзолей поряд зі святинею?! Адже заслужив! Заслужив добрими справами, а головне – чистими помислами. Ніби гора звалилася з плечей, коли повідомили по радіо і в газетах, де тимчасово поховають Вождя сьомого березня, в суботу. Вперше в темні дні, після повідомлення Уряду, світ посвітлішав.

ПОСТАНОВА

Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу і Ради Міністрів Союзу СРСР

Про спорудження Пантеону-пам’ятника вічної слави великих людей Радянської країни.

Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу і Рада Міністрів СРСР постановляє:

З метою увічнення пам’яті великих вождів Володимира Ілліча Леніна і Йосипа Віссаріоновича Сталіна, а також видатних діячів Комуністичної партії і Радянської держави, похованих на Червоній площі біля Кремлівської стіни, спорудити в Москві монументальну будівлю – Пантеон-пам’ятник вічної слави великих людей Радянської країни.

Після закінчення будівництва Пантеону перенести в нього саркофаг із тілом В. І. Леніна і саркофаг із тілом Й. В. Сталіна, а також рештки видатних діячів Комуністичної партії і Радянської держави, похованих біля Кремлівської стіни, і відкрити доступ у Пантеон для широких мас трудящих.

Центральний Комітет КПРС

Рада Міністрів Союзу СРСР

Студенти із задоволенням обговорювали урядову постанову.

Герка пам’ятав, як Льонько цікаво, захлинаючись, розповідав про відвідини Курейки та тамтешнього Пантеону, де майбутній Вождь до революції відбував заслання. Пам’ятав полум’яний Льоньчин погляд і голос, що тремтів від гордості. Шкірою відчував тишу в кімнаті Андрія і вираз його суворо-задумливого обличчя. Герка збирався відвідати Пантеон Сталіна в Курейці, але контора [27] Контора – КДБ (ред.). сплутала плани на літо.

Запалився й Андрій ідеєю відвідати береги Єнісею, помилуватися Північним Сяйвом, відобразити для нащадків задум на полотні. Навіть назву картини придумав: «Світла скорбота блискучої симфонії». Дізнавшись про мрію Андрія написати картину, друг подарував свій щоденниковий запис про вождя. Коли друзі розійшлися по своїх «камерах», Андрій Джовба вийняв зі свого щоденника кілька подарованих сторіночок, складених навпіл.

7 листопада 1953 року.

Тяжко звикати, що парад на Червоній площі відбувся без того, хто своєю присутністю на трибуні Мавзолею уособлював міць і спокій Держави. Безмірна тайга по обидва борти пароплава мимоволі навіяла роздуми про майбутню першу в житті практику. Як справжній геолог ходитиму в самостійні маршрути. Стану тайговим вовком. Багато вражень викликав величний Єнісей із дзеркальними плесами, стрімкими притоками, високими прямовисними кручами і, звичайно ж, Північне Сяйво, що палахкотить усіма барвами веселки.