Валентин Чемерис - Рогнеда

Добре, що вони між собою не миряться, допомагаючи візантійцям своїми міжусобицями. От і Аскольда під час такої чергової усобиці свої прикінчили. Разом з його братом і співправителем Діром у 888 році Аскольда вбив князь Олег. І сам став князем русів [20] Аскольд похований на схилах правого берега Дніпра (нині там парковий комплекс, у давнину та місцина називалася Угорським урочищем). За легендою, на місці загибелі до 1809 року над Аскольдовою могилою (так стало зватися це урочище) стояла дерев’яна церква. Згодом там буде споруджено ротонду, що її пізніше переобладнають в парковий павільйон, де буде зведена колонада. (Російський письменник Загоскін у 1833 році напише роман «Аскольдова могила», за яким буде створено однойменну оперу). Навколо могили Аскольда до 1935 року знаходилось кладовище, де були поховані відомі люди. В 1943 році там ховали загиблих захисників Києва. З 1982 року Аскольдова могила – павільйон Музею історії м. Києва, де діє виставка «Історія місцевості «Аскольдова могила». Нині це, як колись казали, місце відпочинку трудящих, себто киян, відома в Києві історична місцевість, де були перепоховані загиблі під Крутами юнкери та гімназисти – останні захисники незалежної України у 1918 році. 28 загиблих вояків за рішенням Центральної Ради були перевезені з Крут (залізнична станція на Чернігівщині) і врочисто перепоховані на Аскольдовій могилі. Звідтоді назва «Крути» стала символом жертовності за Україну. .

Анна народилася 13 березня 963 року. Візантійська царівна із Македонської династії була єдиною сестрою правлячого імператора Василія II Болгароборця і його брата-співправителя Костянтина XIII. Була дочкою імператора Романа II – за свідченням візантійського історика Іоанна Скіліци (завдяки йому тепер відома дата її народження).

За свідченням все того ж Скіліци, смерть 24-літнього Романа II була спричинена «изнурением плоти позорнейшими и сластолюбивыми поступками», хоча за чутками він був отруєний. Імператором став командувач військ Сходу Никифор II, який відразу ж оженився на матері Анни, цариці Феофанії. Сама Анна народилася за два дні до загадкової смерті свого такого ще молодого батька, який, швидше за все, був отруєний. Та й жона його, цариця Феофанія, підозріло швидко вискочила заміж за полководця свого чоловіка-царя, який теж, очевидно, доклав зусиль, аби Роман II так рано (у віці 24 років) пішов на той світ.

Спочатку візантійські правителі різко негативно ставились до шлюбів своїх принцес із представниками «північних народів», до яких вони зараховували й русів.

Дід Анни, імператор Костянтин VII Багрянородний, навіть написав для сина трактат «Про управління імперією», у якому висловив ставлення правителів Візантії до династичних шлюбів із згадуваними «північними народами»:

«Если когда-либо народ какой-нибудь из этих неверных и нечестивых северных племен попросит о родстве через брак с василевсом ромеев, то есть либо дочь его получить в жены, либо выдать свою дочь василевсу ли в жены или сыну василевса, должно тебе отклонить и эту их неразумную просьбу […] Поскольку каждый народ имеет различные обычаи, разные законы и установления, он должен держаться своих порядков, и союзы для смешения жизней заключать и творить внутри одного и того же народа».

Правда, Костянтин Багрянородний зробив виняток для правлячих домів Західної Європи, зокрема для «франків» [21] Року 988-го французький король Гуго Капет звернеться з листом до візантійських імператорів, бажаючи дібрати для свого сина Роберта II «рівну йому наречену». Батько коронував Роберта II 987 року і шлюб мав би зміцнити становище нової династії Капетингів у Франції. Гуго Капет не назвав імені нареченої. 16-літньому Роберту II, швидше всього, підійшла б на роль жони Євдокія, дочка імператора Костянтина VIII (інші дочки, Зоя і Феодора, були молодшими, аніж Анна). Але в династичних шлюбах вік не завжди брався до уваги. З невідомих причин родинний союз не відбувся, чомусь брати-імператори передумали. Мабуть, якийсь там Роберт II, якихось там французів здався їм незначним женишком для своєї сестри-принцеси Анни. Королевою Франції через 60 років стане інша Анна, дочка київського князя Ярослава Мудрого, яка вийде заміж за сина Роберта II, короля Генріха I. . Але обставини все ж змушували грецьких імператорів вступати в спорідненість із сусідами. Зокрема, Никифор II Фока хотів було оженити пасинків Василія II і Костянтина VIII на болгарських царівнах, але несподівано був скинутий з трону своєю жінкою Феофанією, яка посадила на престол Іоанна I Цимісхія. Тільки завдяки загибелі останнього Василій II і Костянтин VIII, які вже на той час достатньо підросли, почали керувати самі, і багрянородна Анна відразу ж стала принадною нареченою, чиєї руки домагалися правителі сусідніх країн.