Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

«Ні один м'яз їх обличчя не задрожав, оповідав нам один місяць після цього в Празі д-р В.Старосольський, спокійні як і на протязі цілої розправи, вони тільки обнялися і поцілувалися. Було ясно, що давно вже були вони рішені віддати своє життя, що рішилися на те ще тоді, коли переходили 3бруч, а може і скорше ще перед роками, коли вступали в ряди Українських Січових Стрільців».

Першого випровадили на в'язничне подвір'я на розстріл – С.Мельничука. Він співав революційну пісню, коли впала сальва польських жандармів.

А про геройську смерть П.Шеремети – так оповідав д-р В.Старосольський: «А відтак виведено Шеремету Петра. Ви знаєте, які були його останні слова: – Хай живе революція, хай живе народ, хай живе Україна! А потім командував: «Стріляй!» Але ви не бачили його в той момент. Ви не бачили, як стояв він гордо, як гордо підніс голову і яким дужим і владним голосом він взносив ці оклики й казав стріляти. В цій постаті й голосі почувалося, що він не є переможений, а переможець…» [267] [262] Д-р В.Старосольський. Промова на святі в пам'ять розстріляних окупаційною польською владою: Мельничука Степана, Шеремети Петра й погибшого Цепка. Свято відбулось у Празі, дня 12-го грудня 1922 р. «Український Скиталець», Відень, 1 січня 1923, ч. І, стор. 48-52.

Поет Василь Пачовський написав в честь розстріляних революціонерів-УСС-ів «Думу про Івана Цепка, Петра Шеремету і Степана Мельничука», яку закінчив такою строфою: [268] [263] Із збірника: «Сніп, український декляматор», другий том, частина третя, Вінніпег, 1900, стор. 46.

В тім же приблизно часі, ті колишні УССтрільці та київські ССтрільці, що були на західніх українських землях, також не погоджувалися з новим польським ярмом, і розпочали організовану боротьбу з окупантським режимом. Вони оснували і очолили в 1920 р., при співучасті кол. членів інших частин Української Армії, підпільну бойову організацію, т. зв. «Українську Військову Організацію» (УВО), яка була побудована на засаді понадпартійности, та обєднувала кращі елементи кол. військовиків, різних політичних напрямків. Вона провадила довший час живу пропагандивну та революційно-бойову акцію проти окупантів. З її рамени виконав кол. чотар УСС, Степан Федак, збройний атентат в 1921 р. у Львові на тодішнього начальника Польщі Юзефа Пілсудського.

Рівночасно, переважна більшість кол. УСС і СС, враз з іншими кол. військовиками і активними громадянами, взяла в свої руки ініціятиву відновлення і розбудови, зруйнованого війнами і ворожими окупаціями, українського національного життя під Польщею. Вони повели цю роботу з одушевленням, енергією і посвятою, при великих недостатках матеріяльно знищеного власного громадянства, не зважаючи на надзвичайні перешкоди чужої влади.

Відновлено і упорядковано політичне життя. У проводі різних політичних груп і партій, бачимо численних кол. УСС-ів. Багато з них стає кращими провідниками та організаторами усіх політичних груп, партій і організацій, як ПНР, УНДО, УСРП, УСДП, УХО, ФНЄ і інших. Після розв'язання УВО частина кол. УСС і СС взяла участь в створенні ОУН і в його проводі. Були вони і послами до варшавського сойму з рамени українських політичних партій.

В усіх ділянках національного життя бачимо кол. УСС-ів на відповідальних і передових місцях. Вони творять нові організації молоді та стають на їх чолі. Те саме і на культурно-освітньому і виховно-шкільному полі.

Дуже активну участь та велику енергію виявили кол. УСС-ці на новому полі суспільно-національного будівництва, а саме в кооперативнім рyсі. Тут ми бачили їх на керуючих постах, головно в багатьох містах на провінції і по селах, де вони зі стрілецькою енергією клали нові основи нашої господарської сили і незалежности.

Та найбільш видатні і ефективні висліди праці здобули кол. УСС на журналістичному, літературному і видавничому полі, як публіцисти, письменники і організатори видавничої справи. Про заслуги видавничої кооперативи «Червона Калина» згадуємо на іншому місці. Найбільш заслужене видавництво у Львові, «Українська Преса», яке видавало кілька масово поширених часописів і багато корисних книжок національно-виховного змісту, включно зі щоденником, це майже виключне діло кол. УСС-ів.

Трудно є вичислити детально усі ті численні галузі нашого життя, де проявилася творча ініціятива і жертвенна праця кол. УСС-ів, а зокрема, подавати багато соток їх прізвищ. Вони з тим самим колишнім запалом і почуттям національного обов'язку працювали тепер для тої самої ідеї, за яку недавно боролися. І головне те, що всюди вносили вони давній стрілецький дух, ширили довкруги себе бадьорий настрій оптимізму і віри в свої сили, та своїм творчим ділом були прикладом національної єдности і солідарности. Вони відограли велику ролю в розбудові нашого публічного життя на засадах здорової громадської моралі, та були позитивним елементом в українськім життю.