Зінаїда Тулуб - Людолови Том 1

Ярлик — ханська грамота. Ярлики видавалися з синьою печаткою і червоною тамгою (гербом); кожен ярлик мав силу тільки на ханування того хана, що його видав. Наступні хани мусили підтверджувати його.

Поросли бородами — означало: стали старими, бо молоді татари голили бороди і тільки після п'ятдесяти років мали право носити бороду. Тільки хан, беї та духовенство носили бороду з молодшого віку.

Відхилити руки — формула судового присуду — вилучати з володіння. Тут подано справжню судову справу, навіть не змінено власних імен, з хрестоматії «Крым», видання Кримдержвидаву за 1930 рік, с. 161 і далі.

Книга седжіль — протокольна книга засідань.

Уста-баші — цехмістер.

Акче — дрібна мідна монета — гріш. Пара — півгроша.

Тюрбе — надгробні каплички з напівсферичними банями.

Рибалта — учень школи, що не довчився й пішов у мандри. Слово «рибалта» походить від італійського слова «Ribaldi».

Кануни — тобто бенкети. Для таких канунів братство та цехи мали право три дні безмитно варити пиво і мед. Кануни завжди улаштовували напередодні свята — звідси і слово «канун».

Кафеджі — хазяїн кав'ярні.

Ставропігія (грець.) — безпосередня підлеглість якогось монастиря чи то церкви патріархові, в даному разі — патріархові Царгородському. Така незалежність від місцевого митрополита (який, як вище сказано, був уніат) розв'язала руки братству і була йому конче потрібна для боротьби проти унії і католицтва.

Рочки трикрульські відбувалися в січні після католицького свята «трьох королів».

Подаю уривок справжньої присяги братства.

Падре — отче.

Єдикуле — семивежний замок в околицях Царгорода (тепер в самому місті), де переховувалися султанські скарби і була в'язниця на дві тисячі в'язнів.

Кримські хани мали завжди двох наступників свого престолу: перший з них звався калга, а другий нуреддін. Нуреддін міг стати ханом тільки тоді, коли калга помирав за життя свого батька.

Комак — свято, коли новонародженій дитині дають ім'я.

Чабан-Таш — татарське село між Отузами і мисом Меганом.

Мізер-таш — надгробний камінь.

Бакан — крамар, купець.

Міндер — підвищення вздовж стін, наче низенькі дивани, вкриті матрацами або килимами. На них сиділи і спали.

Ода — чиста кімната для прийому гостей на чоловічій половині.

Кисмет — доля.

Саган — миска. Взагалі мусульманам заборонено їсти з мідного посуду (дозволено уживати череп'яний, скляний і фарфоровий посуд), але під час якоїсь релігійної церемонії або на свята дозволяється варити і їсти з металевого посуду.

Іджіари — декоративні вишивані або гаптовані рушники, якими татари оздоблювали свої хати.

Баскак — татарський фінансовий урядовець, який накладав і стягав податки. Цікаво те, що слово «баскак» означає — той, хто душить за горло.

Ушур — податок за землю — десятина.

Зекят — податок, визначений ще за часів перших каліфів на користь бідних. Звичайно, бідні нічого не бачили від цього податку, бо гроші йшли до державної скарбниці на державні та династичні потреби.

Ефенді — титул для цивільних урядовців.

Подано справжню легенду, яка нараховує багато століть.

Пештимал — широка полола тканини — напіврушник, напівшарф.

Улеми — стан, до якого належала інтелігенція того часу, а саме: духовенство (мулли, муфтії, імами тощо), лікарі, астрономи, вчителі, судді, правозаступники і вчені різних професій. Кожен міг стати улемом, діставши освіту у вищій школі. 3 улемів були й усі урядовці державних установ.

Курбан — баран, відгодований для свята байрама.

Друїдизм — релігія старих кельтів. Вони обожнювали дуби та інші дерева і мали священні гаї, де жерці-друїди приносили жертви.

Формула, якою сповіщають батька про народження дитини. До цього додаються, коли справа йде про сина, слова: «Світло очей твоїх».