Зінаїда Тулуб - Людолови Том 1

Лотри — перекручене латинське слово «latro» (розбійник). Так польські пани звали козаків.

Візир — найвищий урядовець турецької держави, носій султанської печатки.

Маршалок — почесна гідність, яка найближче відповідає предводителю дворянства часів царату.

Почти — магнатські військові загони, двірське військо, почет, який супроводив магната в дорозі, як охорона від наглого нападу і для пишності.

Радця — член міської ради. Обирався завжди з багатих міщан.

Ванчос — добре вистругані тонкі дошки для теслярських робіт.

Мекка — арабське місто, де поховано мусульманського пророка Магомета і куди магометани ходять на прощу.

Намазлик — килимок, який мусульмани підстелюють під себе під час молитви. Мінарети — вежі мусульманської церкви, так званої мечеті. Аллах — бог, мулла — мусульманський піп.

Кет-худа — взагалі означає хазяїн, а в татарському селі — сільського старосту.

Дідич — землевласник.

Креденець — (від франц. credence) — великий буфет з трьома двійчастими дверцятами.

Настав час пиячити і їсти — перекручені слова з оди Горація (лат.)

Хай жив Польща, улюблена батьківщина лицарського духу та золотої волі шляхетської! (польск.)

Прокуратор — адвокат-юрист, не професійний оборонець на суді.

Задля громадського блага (лат.)

Голос народу — голос божий (лат.)

Дезуніт — той, хто не прийняв унії, тобто православний. В устах католиків того часу слово набувало образливого відтінку.

Лан — земельна міра, щось із тридцять гектарів; слово «лан» уживається, крім того, в значенні ріллі.

«Вичерпати цю клоаку республіки — тобто знищити до дна, — фраза з промови Ціцерона в римському сенаті проти Катіліни

Віргіліуш — римський поет, автор відомої поеми «Енеїда»; на початку доби Відродження італійський поет Данте Алігієрі в своїй «Божественній комедії» описує свої блукання пеклом, де душа Віргілія супроводить його і дає йому пояснення всього, що він бачить.

Партач — ремісник, що не належав до професійної організації — цеху. Цехові розповсюджували думку, що партачі погано працюють, щоб позбавити їх замовців; згодом слово набуло значення «той, що погано робить», як його уживають і зараз.

Вендрувати — від німецького слова подорожувати. Тому що за середньовіччя міста польські були заселені німецькими ремісниками, — всі терміни, що стосуються цехового устрою, і самий цеховий уст рій був мало не копією такого ж німецького устрою. Від слова «вендрувати» і походить сучасна форма мандрувати.

Юридика — передмістя, а іноді частина міста, де жила шляхта, яка не визнавала влади магістрату, як стану нешляхетного.

Шпиталь — будинок для старих і немічних людей, де тимчасово перебували прочани.

Рочки — сесія земського суду, що розглядала справи цивільні. Такі рочки відбувалися тричі на рік: у січні, після польського свята трьох королів, так звані трикрульські, троїцькі та михайлівські — після католицького свята Михайла, 29 вересня. Кожні рочки тривали два-три тижні.

Антоній Грекович — намісник митрополита Йосипа Рутського, що перейшов до унії. За часів Сагайдачного точилася запекла боротьба між уніатами й православними. Унія — це спроба об'єднати обидві ворожі церкви (римську та грецьку), залишаючи непорушеною православну відправу та догматику, але з умовою, щоб вони визнали над собою владу римського папи. Така унія була передусім корисна римській церкві, бо тоді до неї переходили незліченні скарби, маєтки та підданці православних монастирів, церков і парафій, а з другого боку, шляхті як класу визискувачів, бо католицьке духовенство допомагало їй проводити в життя покріпачення селянства. Проте унія була невигідна старшині й дрібному православному духовенству, відбираючи у перших одну десяту прибутків на користь Риму, а у других — парафії. Між духовенством православним і католицько-уніатським точилася боротьба за право визискувати парафіян та за монастирські маєтки. Православні спиралися на селянство й козацтво, звідси й оригінальні поняття тих часів — «хлопська віра», себто православна, і «панська віра», тобто католицька. Єпископи мало не всі самохіть перейшли до унії, щоб зберегти за собою від шляхетського наступу свої маєтки й кошти.