Зiнаїда Тулуб - Людолови. Том 2

Кумис — перешумоване кобиляче молоко; катиш — питво з кислого овечого молока з водою.

Дувак — щось схоже на башлик з червоної вовняної тканини.

Каді — суддя.

Срібний пояс — підперізування нареченої срібним поясом було не тільки останнім моментом в одяганні, але мало значно глибший зміст: це, так би мовити, надавало нареченій прав і обов'язків одруженої жінки, майбутньої матері родини. Взагалі, підперізування у мусульман було дуже поширене: султана, наприклад, не коронували, а оперізували мечем предків в мечеті Еюба, отже, й у весільному ритуалі підперізування визначало вінчання.

Дувазари — вишивані завіси, прикріплені до довгої жердини. Два носії несли їх, поклавши кінці жердини собі на плечі так, щоб дувазар спускався аж до землі.

Куєв-баші — товариші нареченого, його дружки.

Селямлик — чоловіча половина будинку.

Меддах — оповідач.

Джаним — серденько, любонько — пестливе звертання, з яким вдаються однаково до чоловіка і до жінки.

Дервіш — мусульманський чернець.

Харасан — перська провінція, відома виробництвом килимів.

Хадж — так звали мусульман, які ходили до Мекки на прощу. Сеїд — нащадок Магомета. Сеїди мали багато привілеїв, їх звільняли від податків, давали їм землю тощо.

Зям-Зям — джерело в Мецці, водою якого торгували хаджі. Її вважали за «святу» і за «цілющу».

Хан — готель.

Кафеджі — хазяїн кав'ярні.

Медресе — вища мусульманська школа.

Такіє — монастир дервішів і центр об'єднання ремісницьких цехів, братства даного міста. Мусульманські цехи були зв'язані суворим статутом, на зразок чернечого, і підлягали своєму такіє. На чолі такіе стояв нахип. Такіє мало власну мечеть.

Зикр — релігійний обряд у дервішів; зикири — учасники цього обряду.

Тарик — уривок з корана.

Кибла — ніша в стіні мечеті, зроблена в тому напрямі, де знаходиться Мекка.

Мешти — напівчеревики.

Хаджі-Герай — ханував в ХІV сторіччі.

Ак-Мечеть — стара назва Сімферополя.

Кааба — чорний камінь-метеорит. Йому поклоняються мусульмани в Мецці, як великій святині.

Тюрбе — надгробна капличка з півсферичним куполом.

Сура — вірш з корана.

Гурії — безсмертні прекрасні жінки, які, за мусульманськими уявленнями, живуть в раю для розваги праведників.

Радці — члени міської ради. Рада комплектувалась з крамарів та патриціїв. Міські ради були тільки в тих містах, де, як у Києві, було так зване магдебурзьке право.

Лавники — міські міщанські судді, що розглядали карні і цивільні справи.

Магдебурзьке право — (від назви німецького міста Магдебург) — закон і статут, за яким існували і діяли органи міського самоврядування м. Магдебурга. У Польщі і на Україні магдебурзьке право було поширене з ХІІІ сторіччя на велику кількість міст, але одні міста мали повне магдебурзьке право, а інші лише частину його. Магдебурзьке право відповідало інтересам торговельного капіталу і в литовсько-українських умовах стало засобом для жменьки багатіїв з міської грошової аристократії тримати все місто під своїм чоботом, бо керували містом тоді міські ради з патриціїв.

Магістрат — органи міського самоврядування, тобто міська рада, лавницький (купецько-міщанський) суд і гмінна ізба, або рада сорока мужів (20 купців і 20 ремісннків з регентом на чолі). Всі ці колегії себе поповнювали, коли хтось із їх складу помирав або виїжджав з міста. Міська рада була суто аристократична. Гмінна ізба — демократичніша, але діяльність гмінної ізби — невиразна і бліда.

Війт — голова міського самоуправління.

Стація — військовий постій, коли жовнірів або ще якесь військо розташовували жити по приватних будинках.

Розруб — розкладка суми податку, накладеної на мешканців міста або якоїсь місцевості.

Уходи — сезонні літні стани мисливців і рибалок, де полювали на дикого звіра, птахів і ловили рибу від весни до перших морозів.