— Так, зараз прийде, — відповідає Сікстен.
А й справді. До передпокою заходить тато. Він розв’язує краватку і знімає черевики.
— Привіт, хлопці-дівчата, — каже він. — Господи, що за день!
Тато йде до ванної кімнати прийняти душ.
Він завжди його приймає після роботи.
— Тату, — каже Сікстен. — Ми маємо тобі дещо сказати.
— Власне, дещо важливе, — додає Юнте.
Але тато прямує до ванної кімнати.
— Поговоримо потім, — каже він. — А зараз мені треба прийняти душ!
Коли дзвонять у двері, тато все ще у ванній кімнаті.
— Я відчиню! — кричить він і кулею вилітає в передпокій. Чуб мокрий. У старенькому боксерському халаті.
— Пральна машина! — кричить він, минаючи Сікстена, Емму та Юнте. — Це прийшов майстер ремонтувати пральну машину. Йо-йой! Я ледь не забув.
Вони не встигають нічого сказати, як тато підбігає до дверей.
І відчиняє двері.
А тоді завмирає.
Перед ним стоїть жінка в джинсах та світлій сорочці. У неї великі карі очі. А в руці — дорожня сумка.
— Ось і я, — каже вона.
Жінка усміхається йому, дивлячись на його мокрий чуб, на боксерський халат, у який він загорнувся, і на волосаті ноги, що видно з-під халата.
— Може, я прийшла зарано? — питає вона.
— Ні-ні, — відповідає тато. — Зовсім не зарано.
— Можна зайти? — питає жінка.
— Так, будь ласка, — каже тато. — Я чекав, що прийде хтось інший. Я телефонував за оголошенням. Тож думав, що прийшов той, що за оголошенням.
Жінка переступає поріг і ставить на підлогу сумку.
— Атож, — каже вона.
— Ти ба, — мимрить тато. — Гаразд, тоді прошу! У кожнім разі ти тут бажана!
— Приємно чути, — каже жінка.
Вона дивиться на тата. Напевно, він здається їй дуже веселим. А потім дивиться на Сікстена, Емму та Юнте, що стоять біля дверей у велику кімнату. Сікстен підіймає руку і легенько їй махає.
— А то Сікстен? — питає вона.
Це тата ще більше збиває з пантелику.
— Ти його знаєш? — питає він.
— Ні, — усміхається йому жінка. — Але сподіваюся, що скоро буде нагода познайомитися ближче.
Тато щільніше загортається в халат.
— Он як, — каже він. — Вибач, що на мені халат. Я воджу автобус. То, мабуть, ходімо.
— Ходімо? — перепитує жінка.
— Ага, — відповідає тато. — Я покажу тобі машину.
Він підіймає чималеньку дорожню сумку і несе її до ванної кімнати. А вона дивиться на його спину, де написано ЧЕМПІОН.
— Стривай! — каже вона. — Куди ти?
— Як куди? До пральної машини, — відповідає тато. — Сподіваюся, що ти її поремонтуєш. Вона в мене поламана цілу вічність.
— Я? — перепитує жінка.
— Звичайно, — відповідає тато.
Якусь мить він стоїть і дивиться в її великі карі очі. У нього такий самий вираз обличчя, як тоді, коли він дивиться на корів.
— Я й не сподівався, що ти така, — каже він потім.
— Он як, — каже вона. — А якою ти мене собі уявляв?
— Ну, — каже він. — Просто інакшою. В іншому одязі. А коли вже бути чесним, то я чекав чоловіка.
— Чоловіка? — перепитує жінка.
— Так, — каже тато. — Але це не має значення. Ходімо ж.
І вони йдуть до ванної кімнати.
— Тату, — каже Сікстен, коли вони проходять мимо.
— Поговоримо потім, Сікстене, — каже тато. — Мені треба показати пральну машину.
ВIДТЕПЕР
БIЛЬШЕ НIКОГО!
— Усе готово, — каже Емма. — Куди мені його ставити?
Вона вийняла з духовки бройлерне курча. Воно підрум’янилося і гарно пахло. Але Сікстен від того не стає щасливіший.
— Це вже ні до чого, — каже він.
Бо він знає, що все надто пізно.
Ось-ось тато виявить свою помилку! І тоді жінці з карими очима доведеться йти геть.
І тут у кухню вривається тато. Він кидається просто до Сікстена й хапає його за плечі.
— Що ви в біса вигадали? — питає він.
— Ми хотіли для вас якнайкраще, — каже Юнте.
— Атож, — додає Сікстен.
Тато дивиться на Сікстена. І тільки-но розтуляє рота щось сказати, з ванної кімнати гукає жінка:
— Бенні, ану принеси гайковий ключ!
Тато відпускає Сікстена і починає порпатися в кухонних шухлядах.
Коли тато зникає, Емма сідає біля Сікстена.
— Усе буде добре, ось побачиш, — мовить вона.
— Ні, я вже не вірю, — каже Сікстен.
Вони сидять і довго дивляться на салат, що стоїть на кухонному столі.
І триває це доти, доки вони чують дзвінок у двері. Тоді Сікстен біжить відчиняти.
То майстер, що ремонтує пральні машини.
Читать дальше