Антология - Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Цілий схід зайнявся полуміню. Хмари горіли пурпурою, а їх окраї капали кров'ю.

І глянуло скривавленим лицем на землю сонце і судорожно скривилось. І разом з його промінєм злетів на землю Страх і Сум.

І зірвавсь вітер, повіяв по полі, розвіяв мраки і затрубів трубою на ліси, на гори. Затріпотіли корчі: Страх… Страх… а верхівля дубів та буків шуміли: Сум… Сум… Сум…

Безоглядною громадою злетіло гайвороння й залунало зловіще: Кров… Кров… Кров…

Зафилювало збіже, сині блавати та червоні маки, а гайвороння кракало глухо: Кров… Кров… Кров…

Зашамотів очерет, і колишучи тремтів шепотом жахливим: Страх… Страх… Сірах…

Протяжно бовкнув дзвін один і другий і третій: Кров… Кров… Кров…

Над селом сходило друге, ще червоніше сонце.

За лісом третє, а там – четверте.

Ціла земля зайнялась полуміню!

А між хрестами на кладовищі неслися хмари диму, а вихор писав по землі огненними іскрами: Гнів… Гнів… Гнів…

Гуділи дзвони, вила буря, глухо стогнали ліси та гори!

І блідли хмари – а земля багряніла.

Кінчився день. Сонце ховалося за гори, шукало нічного ложа.

До села доїжджає гість з України. Вертає по тяжких трудах до Неї – милої.

В очах задума, в душі неспокій, на лиці піт і порох.

Радість… її хата… садок… ясний місяць… брехання собаки…

Скочив. Скрип воріт… Він під вікном.

У хаті Вона й син і муж її.

Відскочив, біль… Нахилився, вхопився за голову. Хвилина… боротьба в серці, в мозку, в душі.

Гук… три стріли – чотири трупи… брехання собаки… іржання коня.

Народився в родині священика у с. Крегулець на Тернопільщині. Закінчив Бережанську гімназію, вищу освіту здобув у Віденському та Львівському університетах. Після університету кілька років (1895–1898) працював вчителем Бережанської гімназії, викладав українську та німецьку мови й літератури.

На початку 1889 р. Б. Лепкий з дружиною переїжджає до Кракова, де викладає українську мову та літературу. Знайомиться з польськими письменниками з літературної групи «Молода Польща» С Виспянським, В. Орканом, К. Тетмайєром, С. Пшибишевським. Письменник часто приїздить до Львова, приєднується до літературної групи «Молода Муза».

31925р. Б. Лепкий працює у Кракові на посаді професора української літератури Ягеллонського університету. На літні місяці виїздить у с. Черче, де українська громада збудувала для нього невелику віллу, що дістала назву «Богданівка». У 20 – 30-іpp. Лепкий працює переважно над історичними повістями «Вадим», «Каяла», «Крутіж», «Орли», тетралогією «Мазепа».

Друга світова війна застала письменника в Кракові. Він втратив роботу в університеті й опинився без засобів до існування. Через 2 роки його не стало.