Бакборд– лівий бік судна.
Бакштаги– товсті мотузки, що підтримують рангоути (щогли, реї тощо).
Бізань-щогла– задня щогла на судні.
Брас– снасті для пересування рей у горизонтальному напрямку.
Бульварк– дерев’яна надбудова на кормі.
Бушприт– похила вперед щогла на носі судна.
Ванти– товсті прядив’яні або дротові троси на судах, що втримують щоглу з боків; мають мотузкові щаблі (вибленки).
Ватерлінія– риса на корпусі судна, по якій воно сидить при повному навантаженні.
Вимбовка– важіль для обертання коловорота, що слугує для піднімання кітви.
Галс– напрямок руху судна відносно до вітру; правий галс – вітер праворуч, лівий – ліворуч.
Ганшпуг– важіль для піднімання й переміщення вантажів.
Гафель– похиле дерево, що спирається одним кінцем у щоглу, яку охоплює «вусами» (роздвоєнням на кінці); до нього прикріплюються деякі вітрила.
Гик– горизонтальне рангоутне дерево, що слугує на трищоглових судах для розтягування нижньої шкаторини бізані, а на двощоглових – грота.
Грот-щогла– середня найвища щогла на вітрильних судах.
Кільсон– на судах без подвійного дна – поздовжня балка на килі, що забезпечує загальну міцність судна.
Клівер– трикутне вітрило перед фок-щоглою.
Нірал– снасть для прибирання вітрил.
Обстенити вітрила– вийти з вітру, щоб судно зупинилося.
Рангоут– сукупність надпалубних частин суднового опорядження, що слугують для розміщення суднових вогнів, постів спостереження й зв’язку. На вітрильних судах призначена для постановки, повороту, прибирання судів.
Румпель– ричаг для повороту стерна.
Салінґ– дерев’яна або сталева рама з поздовжніх і поперечних брусів для з’єднання частин вертикального рангоута вітрильника.
Такелаж– загальна назва усіх снастей на судні.
Утлегар– додаткове рангоутне дерево, що є продовженням бушприта вперед і вгору.
Фал– снасть для піднімання й спускання вітрил, прапорів і сигнальних знаків.
Фок– найнижче вітрило на передній щоглі судна із прямими вітрилами або трикутне вітрило на судні з однією щоглою.
Шканці– найвищий поміст у кормовій частині судна, почесне місце на кораблі.
Шкафут– частина верхньої палуби вздовж борта між середніми мачтами.
Шкот– снасть, якою натягується нижний кут вітрила.
Шпиль– коловорот, на який намотується кітвовий канат.
Шпігат– отвір у борті судна для видалення води з палуби.
Штаг– снасть такелажу, що по діаметру підтримує щоглу та інше рангоутне дерево спереду.
Ют– кормова надбудова судна або кормова частина верхньої палуби.
Прізвисько відомого своєю кровожерністю пірата Едварда Тіча (початок XVIII століття). – Прим. ред.
Острівець біля берегів Флориди.
Едвард Гок – англійський адмірал, що жив у середині XVIII століття.
Покарання, під час якого людину протягують на канаті під кілем корабля.
Едвард Інгленд – піратський капітан (1718–1720), що ходив під «Веселим Роджером» – чорним піратським прапором з черепом та перехрещеними кістками.
Бартолом’ю Робертс – славетний піратський капітан (1719–1722), з іменем якого пов’язують золоту добу піратства.
Джон Девіс – легендарний пірат, автор книжок із морської справи, винахідник, дослідник Гренландії. Побутує думка, що він є уособленням рис кількох моряків початку XVIII століття.