Джонатан Свифт - Мандри Ґуллівера

Дружини й дочки лапутян скаржаться на нудьгу на острові. Живуть вони забезпечено, роблять усе, що їм подобається, але все одно прагнуть побачити світ і насолодитися столичними розвагами. Ось і ще одне підтвердження того, що жіночі примхи не залежать ані від клімату, ані від національності й часом бувають такі незвичайні, що важко уявити.

За місяць я досяг великих успіхів у мові лапутян, і мене удостоїли аудієнції в короля. На мій подив, його величність не виявив ані найменшої цікавості до законів, способу правління, історії, релігії та звичаїв моєї країни. Його цікавив тільки стан математичної науки в Англії, причому мої відповіді він вислухав із надзвичайною погордою та байдужістю.

Я попросив у його величності дозволу оглянути визначні пам’ятки острова, на що він люб’язно погодився і наказав моєму вчителеві всюди мене супроводжувати. Перш за все мені кортіло з’ясувати, завдяки чому летючий острів може не тільки висіти в повітрі, а й пересуватися на величезні відстані. І ось про що я дізнався.

Лапута має форму правильного кола діаметром близько чотирьох із половиною миль. Площа острова сягає десяти тисяч акрів, а його товщина – трьохсот ярдів. Уся його нижня поверхня являє собою суцільну гладенько відшліфовану алмазну плиту, зверху якої розташовуються шари різних мінералів, укриті родючим ґрунтом. Роса й дощі, що випадають на острів, не стікають із нього, а спрямовуються до центру завдяки природному нахилу зовнішньої поверхні. Там усі струмки та річечки впадають у чотири великі басейни, кожен із яких має в окружності до полумилі.

У центрі острова міститься шахта близько п’ятдесяти ярдів у діаметрі, на дні якої є особливе заглиблення у вигляді перевернутої чаші, назване Астрономічною печерою. Розташована вона у товщі алмаза, там завжди горять двадцять ламп, освітлюючи кожен куточок, а все вільне місце заставлене приладами. Та головною пам’яткою Лапути є величезний магніт шість ярдів завдовжки і не менше ніж три ярди завтовшки, що має форму ткацького човника. Магніт укріплено на алмазній осі, яка проходить через його середину, і він так легко обертається на ній, що найменший дотик може змінити його положення. Уся ця конструкція розташована всередині порожнього алмазного циліндра, укріпленого на восьми алмазних опорах заввишки шість ярдів кожна. Разом із опорами циліндр – єдине ціле з основою острова.

За допомогою магніту острів може підніматись, опускатися й пересуватися з місця на місце. Уся таємниця полягає в тому, що стосовно частини суходолу, яка перебуває під владою правителя Лапути, один із полюсів магніту має притягальну, а другий – відштовхувальну силу. Коли магніт установлюють вертикально притягальним полюсом донизу, острів опускається, якщо ж унизу опиняється відштовхувальний полюс – спрямовується вгору. Коли магніт нахилений, острів рухається під тим самим кутом, оскільки його сили діють паралельно до головної осі.

Острів Лапута не може рухатися за межами своєї держави і не здатен підійматися вище від чотирьох миль. Сили магніту діють тільки на такій відстані й тільки за наявності особливих мінералів, які зустрічаються виключно на території володінь його величності, зокрема прибережних вод на двадцять п’ять миль навкруги.

Якщо встановити магніт у положення, паралельне площині обрію, то острів залишиться нерухомим – ніби висітиме в повітрі.

Усіма описаними дивовижними пристроями опікуються придворні астрономи, які керують ними згідно з вказівками монарха. Крім того, вони спостерігають за небесними тілами за допомогою телескопів, що значно перевищують наші, хоча й не довші за три фути. Лапутяни далеко випередили Європу в своїх дослідженнях – їхні каталоги нараховують десять тисяч нерухомих зірок, вони відкрили два супутники і постійно спостерігають за дев’яносто трьома різними кометами.

Властитель Лапути має найдієвіші засоби для того, щоб змусити своїх підданих на континенті до покори. Якщо якесь місто повстане проти центральної влади або відмовиться сплачувати встановлені податки, король використає перший, найм’якший засіб. Він полягає в тому, що острів зупиняють над містом і навколишніми землями, позбавляючи мешканців сонячних променів і дощової вологи. За певний час там починаються голод і хвороби. Якщо ж злочин особливо тяжкий, на місто скидають згори величезні камені, що руйнують будинки вщент. Коли заколотники вперті й доходить до загального повстання, острів опускається просто на їхні голови, сіючи смерть і спустошення.