Володимир Жаботинський - П’ятеро

«Гость? Головой об стену!» ( ідиш ).

Царський ценз на отримання освіти у єврейських сім’ях.

Білопідкладочник – іронічна назва студентів – вихідців із багатих сімей (по дорогому форменому сюртуку на білій підкладці).

Екстерн – складає іспити за курс гімназії екстерном, без навчання в ній.

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, історик, представник легального марксизму.

«Єдиний і його власність» («Der Einzige und sein Eigentum», 1845) – трактат німецького філософа Макса Штірнера (1806–1856). Вважається, що цей твір майже на півстоліття випередив виникнення ідей індивідуалізму й анархізму.

Благополуччя ( фр .).

Енріко Феррі (1856–1929) – італійський кримінолог і політичний діяч.

Шмендрик – ім’я персонажа з опери Аврома Гольдфадена, засновника єврейського театру, означає те саме, що і «шльоміль» (дурень, простак), але не настільки зневажливо… Також використовується дамами для зневажливого ставлення до сексуального потенціалу чоловіків.

Григорій Петрович Данилевський (1829–1890) – російський і укра- їнський письменник і публіцист, автор історичних і пригодницьких романів.

Роман «Дев’ятий вал» вважався найбільш невдалим і нудним із творів Данилевського.

Шарлотта Корда вбила, як відомо, не Робесп’єра, а Марата; і не застрелила, а зарізала; і не «в лазні», а у ванні, де Марат знаходив полегшення від шкірної хвороби.

Гофмаклер ( нім . Hofmakler) – головний біржовий маклер, який обирається на певний термін членами біржі з числа біржових маклерів.

Улька, сандомирка – сорти пшениці.

Франц Йосиф I Габсбург (1830–1916) – імператор Австрійської імперії в 1848–1916 рр.

Еміль Комб (1835–1821) – французький державний і політичний діяч, прем’єр-міністр Франції в 1902–1905 рр.

Михайло Дмитрович Скобелєв (1843–882) – генерал, російський воєначальник, учасник російсько-турецької війни 1877–1878 рр.

Андрій Іванович Желябов (1851–1881) – російський терорист, революціонер-народоволець, один з організаторів убивства імператора Олександра II.

Жорж Буланже (1837–1891) – французький генерал, політичний діяч, вождь реваншистсько-антиреспубліканського руху, відомого як буланжізма.

«Задушевне Слово», «Роднік» – популярні дитячі журнали, що видавалися в дореволюційній Росії.

«Bibliothèque Rose» ( фр . «Рожева Бібліотека») – серія літературних збірок для дітей та юнацтва, що видавалися у Франції в другій половині XIX століття.

Вибране ( фр .).

«Історія євреїв з найдавніших століть до теперішнього часу» в 11 томах (1853–1875) єврейського історика польського походження Генріха Греца (1817–1891).

Наприкінці ХІХ століття в дачні райони Фонтана одесити добиралися за допомогою конки та парового трамвая, зупинки якого називалися «станціями».

«Товариство південноросійських художників» – незалежне творче об’єднання художників, що існувало в Одесі в 1890–1922 рр. Засновники: К. К. Костанді (1850–1921), Г. А. Ладиженський (1853–1916), Б. В. Едуардс (1860–1924) та ін.

Олександр Митрофанович Федоров (1868–1949) – одеський поет, драматург, прозаїк і журналіст.

З «Рицаря на час» Миколи Нєкрасова:

Відсоткова норма – законодавче обмеження прийому євреїв до вищих і середніх навчальних закладів, що діяло в Росії з 1887 року до 1917-го.

Єдиний у своєму роді ( лат .).

Перипатетики (від грец . Περιπατέω: прогулюватися, походжати) – послідовники філософської школи Аристотеля, назва якої виникла через звичку Аристотеля прогулюватися з учнями під час читання лекцій.

«Многая літа» ( груз .) – грузинська застільна пісня.

Картвели – самоназва грузин. Імеретіни – етнографічна група грузин, що населяє область Імереті в західній частині Грузії. Свани – субетнічна група грузин, що населяє історичну область Сванетія на північному заході Грузії. Лази – субетнічна група грузин, що населяє історичну область Лазистан на північному сході Туреччини.