Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

1 до Коринтян 7:23: «Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!». Схожі елементи ми знайдемо також у Старому Завіті — класичний приклад викупу з рабства бачимо в Левит 25:48: «то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його». Або 2 Самуїла 7:23: «А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, і щоб установити йому Своє Ймення, і щоб учинити вам цю величність, та страшні речі для Свого Краю ради народу Свого, якого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?» Або Псалми 106:2: «хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога». Або Псалми 110:9: «Послав Він Своєму народові визволення».

Марко 10:42-45. «Викуп» відсилає до договірного механізму, згідно з яким ті, хто потрапляє у боргове рабство, можуть бути викупленими (див. Левит 25:25-28, 47-55). Див.: Horsley. Covenant Economics, 123.

До ефесян 1:7.

До колоссян 1:14.

До євреїв 9:12-15.

Наприклад, у притчі Ісуса про Царство Боже ті робітники на винограднику, які працювали мало, отримували таку ж зарплату, як і ті, які працювали багато (Матвій 20:1-16). Схожих притч про несправедливість у Новому Завіті досить багато.

До ефесян 2:8-9.

До римлян 3:22-24.

Об’явлення 21:6 (виділення авторське).

З латинського префіксу ґтт (через, навпроти, за). Префікс транз— означає через, крізь, за або на іншому боці, поза.

Дії апостолів 8:20.

Поняття з соціальних наук. Означає суспільство, в якому цінні товари чи послуги розділяються без визначеної винагороди (тобто в яких немає практики щось за щось).

Graeber. Toward an Anthropological Theory of Value, 154. Див.: Cheal. The Gift Economy.

Чеський філософ Ян Сокол любить додавати, що його бабусі гроші потрібні були лише кілька разів на рік, а саме щоб купити сіль.

І взагалі цікаво спостерігати, у яких сферах, в яких культурах прийнято лишати чайові. У ресторанах, наприклад, це норма, а в магазині — чомусь ні. Таксистам даємо, а водіям автобусів — ні. Ми в Чехії не даємо на чай сантехнікам, а в Америці дають прибиральникам і прибиральницям...

Не лише економісти активно обговорюють питання чайових. Одну з найцікавіших дискусій на цю тему можна знайти на початку фільму Квентіна Тарантіно «Скажені пси».

Зверніть увагу на динаміку взаємних подарунків у ресторані чи барі. Ми часто запрошуємо одне одного на склянку чогось там, утім, навряд чи вдасться подарувати комусь радість, якщо просто покласти перед ним 150 крон. Водночас рідко який друг відмовиться від напою за 150 крон, хоча defacto (з погляду «економіки чисел») ідеться про одну й ту ж транзакцію.

Це дуже добре ілюструє один абзац зі Старого Завіту: «О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!» (Ісая 55:1).

З кн.: Bassham, Bronson. The Lord of The Rings and Philosophy. Як вказує Елісон Мілбенк у статті «“Мій любий” — фетишизований Перстень Толкіна», усі речі — це подарунки, у творі жодного разу не відбулася грошова транзакція.

І хоча це дещо суперечливе питання, чи Перстень володіє людьми, чи навпаки. Наприклад, Ґлум: чи володів він колись Перстнем, чи Перстень знайшов його, після чого Ґлум уже перебував у власності та управлінні Перстня? Так само Ґаладріель чи Ґандальф бояться того, що не вони управляють Перстнем, а Перстень управляє ними й змінює їх відповідно до своїх уявлень. Чи не хоче автор нам сказати, що Перстень розкриває перед нами екстремальний образ двостороннього володіння? Тобто не лише ми володіємо речами, але й речі нами. У книзі Чака Поланіка та культовому фільмі Девіда Фінчера «Бійцівський клуб» Тайлер Дьорден говорить головному героєві фільму (у якого немає імені, він уособлює собою звичайного, середньо-статистичного американця): «І речі, якими колись володів ти, тепер володіють тобою». (Пер. О. Лесько, Вид. Клуб сімейного дозвілля).

З кн.: Mauss. The Gift, 66, 67.

З кн.: Cheal. ТЬe Gift Economy, 2; Viz take Durkheim. 7fte Division of Labour, 4-7; Levi-Strauss. 7fte Elementary Structures of Kinship; Pierre Bourdieu. Outline of a Theory of Practice.

З кн.: Neubauer. O cem je véda, 145.