Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

«Сатана у Старому Завіті — це не символ павшої і заблукалої душі, а навпаки — це слуга Господа, у нього божественне призначення й власне місце в небесній репрезентації. В аналогічній історії про те, як Давид робив перепис в Ізраїлі (2 Самуїла 24:1, 1 Хроніки 21:1), вина за намовляння Давида лягає як на сатану, так і на Господа... Представлення сатани як норовливої сили світу з’являється вже тільки в Новому Завіті» З: International Standard Bible Encyclopedia, URL: http://www. internationalstandardbible. com/S/satan. html: стаття «Сатана».

1 Хроніки 21:1: «І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля». (До речі, дуже цікаве порівняння з точно такою ж історією, зафіксованою в історично старішій Другій книзі Самуїла 24:1, де, навпаки, «І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!»). Потім Захарія 3:1-2: «І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому. І сказав Господь сатані: Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню?» Кілька разів Сатана з’являється на початку книги Йова (розділи 1 і 2). І вчетверте, хоч це й досить дискутований випадок, Сатана з’являється в подобі «плазуна» в саду Едем. Часто цього «змія» видають за Сатану. У деяких перекладах у Псалмі 108:6 позивача теж перекладають як Сатана: «Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!»

Ісус у Євангелії від Івана 14:30 говорить про Сатану як про князя цього світу: «Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має». Або ж: Іван 12:31: «Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер». Далі пише Павло в До ефесян 6:11-12: «Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби».

«Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша! А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!» (Марко 12:30-31).

До галатів 5:14. А потім також: «Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!» (До римлян 13:9). Яків навіть називає її «царським законом»: «Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре» (Яків 2:8).

З кн.: McCloskey. The Bourgeois Virtues, 8.

Буття 2:9-17: «І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. ... Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього».

Матвій 13:24-30.

Аквінський. Сума теології І, О22, А2, R.O.2.: «...наглядач всезагальний допускає існування якихось недоліків в особливих ситуаціях, аби тільки це не заважало добру в цілому... якщо недолік одного переходить у добро іншого чи й цілого всесвіту; оскільки порушення одного — це народження другого, що приводить до збереження виду. Оскільки Бог є всезагальним наглядачем всього сущого, то його далекоглядність заходить настільки далеко, що він може допустити існування деяких недоліків у деяких особливих випадках, аби тільки це не перешкоджало досконалому добру всього всесвіту. Якби вдалося попередити все зло на землі, всесвіт би не доотримав дуже багато добра: оскільки не було би життя лева, якби не відбувалися вбивства тварин; і не було би терплячості мучеників, якби не було переслідувань тиранів».

З кн.: Augustine. Enchridion on Faith, Hope, and Love, 33, 110.

І чи взагалі ми здатні сприймати добро без зла? Чи усвідомлюємо ми, що в нас не болять зуби, доки вони справді не почнуть боліти, а потім не перестануть?

Матвій 7:1, а також Лука 6:37: «Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам».

Матвій 7:3-5.

Матвій 23:24: «Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте!»