Марко 2:27: «І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи, а тому то Син Людський Господь і суботі».
Payne, Odkud zlo?, 78.
1 до Тимофія 1:5.
До Тита 1:15.
1 до Коринтян 6:12. Апостол Павло те саме повторює через 4 розділи далі, в 1 до Коринтян 10:23: «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!»
Більше див.: Bonhoeffer, Etika.
Матвій 5:21-22: «Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові. А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній».
До римлян 4:8.
Думка про те, що все зло вже відкуплено, але людина при цьому все одно має поводитися відповідально стосовно Бога, себе та ближніх саме через любов та вдячність, — дуже навіть нетривіальна. У цьому значенні, мабуть, набагато краще можна зрозуміти гасло Августина «люби й роби, що хочеш». Дискусія про милосердя та закон, звісно ж, набагато глибша та зрозуміліша. І суперечку цю вирішує ще, наприклад, апостол Павло в листі до римлян.
«І взяв Господь Бог людину, і в едемському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала» (Буття 2:15).
Більше див.: Ф. Аквінський. Сума теології. I, O102, A3.
З кн.: Ф. Аквінський. Сума теології. I, 097, А3, корпус.
Див. Геродот. Походження богів, 571 пп.
Буття 3:17.
2 до Солунян 3:10.
Дії апостолів 18:1-4: «Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту. І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув з Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов, а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети. І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів».
2 до Солунян 3:6-14.
Дії апостолів 3:6-14.
Ф. Аквінський. Сума теології. ІІа-ІІае, О.66 А.7, корпус.
З кн.: Locke. Two Treatises of Government, 16.
З кн.: Mill. Principles of Political Economy, 142; більше див. у: Novak. The Catholic Ethic and the Spirit of Capitalism, 151, 285, 287.
«Відповідаю: Треба сказати, що те, що належить до прав, вигаданих людиною, не може йти на шкоду праву природному чи праву божому.» Аквінський. Сума теології, IIa-IIae, O.66 A.7, корпус.
Ф. Аквінський. Сума теології, IIa-IIae, O.66 A.7, корпус.
Там само, A.6 R.O.1.
Locke. Two Treatises of Government, розділ 4, частина 42. Вторинна література див.: Sigmund. St. Thomas Aquinas on Politics and Ethics, насамперед 73.
«Ще одне, що належить людині робити з матеріальними речами, — використовувати їх. З огляду на це, людина не може вважати матеріальні речі власними, а лише спільними, щоб просто було ділитися ними з іншими, коли вони цього потребують. Оскільки, як говорить Апостол у 1-му посланні до Тимофія: «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне». Ф. Аквінський. Сума теології, II-IIae, O.66, A.2, корпус.
«І тому задум закону полягав у тому, щоб люди звикли дуже просто обмінюватися тим добром, яке в них є». Там само, O.105, A2 R.O.1.
«Коли ввійдеш до виноградника свого ближнього, то їстимеш виноград, скільки схоче душа твоя, до свого насичення, а до посуду свого не візьмеш» (Повторення Закону 23:24-26).
«А коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати; а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш!» (Левит 19:10-11).
Дії апостолів 2:44-4:35.
1 до Коринтян 16:19; До римлян 16:5.
З кн.: Horsley. Covenant Economies, 140.
Там само, 144. Здається, що саме по цих місцевих громадах ходив Павло під час своїх подорожей і писав їм листи.
1 до Коринтян 14:23; До римлян 16:23.
До галатів 2:1-10; Дії 15:6-41.
Більше див.: Lewis. Chtyri lâsky або McCloskey. The Bourgeois Virtues, порівняй з Lewis. Letters of C.S.Lewis, 225.
Читать дальше