Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

Йозеф Шумпетер радить повністю відійти від моделей і черпати знання тільки з історичного досвіду; так само Карл Маркс стверджує, що існує лиш одна наука — історія. Німецька історична школа повністю заперечує будь-які абстрактні надчасові моделі та звертається до історії як до єдиної вчительки.

Не зачіпатимемо питання, чи в принципі можна створити такі моделі без інтуїції.

Schumpeter. Business Cycles: A Theoretical, Historical and Statistical Analysis of the Capitalist Process, 20.

«It’s the question that drives us». Ваховські і Ваховські. Матриця, 1999 р.

Шведський поет, у 2011 році отримав Нобелівську премію з літератури. Це початок одного з його найвідоміших віршів. Ми можемо лиш здогадуватися, чи цим образом «надії загублених» автор не висловив сподівання нашого часу. Що відповіді приходять лише після запитань, і аж ніяк не навпаки, і що знайти їх можуть лиш загублені. Якщо ми щось шукаємо (сенс), то відразу ж додаємо, що ми його втратили. Нам здається, що ми б його мали мати, але не маємо. Діти не шукають сенс свого життя. Чи не тому, раптом, що він у них є, вони його живуть, і саме тому його не шукають?

Напис, який можна знайти на багатьох картах: недосліджені білі місця, куди ще не ступала нога дослідника, він називає дуже влучно: «тут леви».

Ґолем — міфічний персонаж празького єврейського фольклору; людина з глини, яку створив рабин для виконання найбруднішої роботи, оживав при вкладенні йому в уста «шема» — спеціальної молитви. Коли одного дня Ґолемові забули дати чіткі інструкції до виконання, він почав трощити все, що потрапляло йому в домі під руку. Після цього випадку рабин назавжди знищив шем і більше не оживляв глиняного помічника. (прим. пер.)

За зразком механістичної фізики у нас склалося уявлення — загальноприйнятий і живий міф — що економіка — це інструмент, сфера, де діють аналогічні холодні, механічні, незалежні від людини, невмолимі й точні правила фізики минулого століття. Тільки здається мені, що це хибне уявлення. Зрештою, сучасна фізика теж знає межі точності (невизначеність Планка, невизначеність позиції елементарних часток перед колапсом хвильової функції) і знає, що вона не може бути абсолютно точною, квантова фізика — не механічна, а ймовірна, так само як ми знаємо, що частки не поводяться незалежно від спостерігача (Кіт Шредиінґера та експеримент з частинками світла).

Приповісті 16:32.

Milton. The Poetical Works of Milton, 106.

Weintraub. How Economics Became a Mathematical Science, 6.

За зразком механістичної фізики у нас склалося уявлення — загальноприйнятий і живий міф — що економіка — це інструмент, сфера, де діють аналогічні холодні, механічні, незалежні від людини, невмолимі й точні правила фізики минулого століття. Тільки здається мені, що це хибне уявлення. Зрештою, сучасна фізика теж знає межі точності (невизначеність Планка, невизначеність позиції елементарних часток перед колапсом хвильової функції) і знає, що вона не може бути абсолютно точною, квантова фізика — не механічна, а ймовірна, так само як ми знаємо, що частки не поводяться незалежно від спостерігача (Кіт Шрединґера та експеримент з частинками світла).