Див. Fromm. To Have or to Be, 13: «Альтернатива мати проти бути немає нічого спільного зі здоровим глуздом. Здається, що мати — це природне завдання нашого життя».
Жан-Жак Руссо. Міркування про походження та основи нерівності між людьми. Див також Force. Self-Interest before Adam Smith, 45.
Див. Jung. Hrdina a archetyp matky [Герой та архетип матері, з німецького оригіналу Heros und Mutterarchetyp]. [Вибрані твори К.Г. Юнга], т. 8.
Так само, як наприкінці фільму «Matrix» Архітектор мириться з Піфією, хоч вони й протилежності (чи вони, власне, ніколи й не ворогували, а антагонія була лиш необхідним проявом розвиненого архетипу двійника?). Так і малий хлопець повинен потоваришувати з драконом (який спершу нападає на нього) у мультфільмі «Як приборкати дракона» тощо. Зрештою, і в «Зоряних війнах» Люк Скайвокер позмирився зі своїм батьком Дартом Вейдером (Енакіном Скайвокером) — лише так вони можуть знищити більше зло, Імператора.
Див. Jung. Hrdina a archetyp matky [Герой та архетип матері, з німецького оригіналу Heros und Mutterarchetyp]. [Вибрані твори К.Г. Юнга], т. 8.
Nussbaum. The Fragility of Goodness: Luck and Ethics in Greek Tragedy and Philosophy.
Аристотель. Етика Никомаха, 1102a, 27-1102b7 (виділення напівжирним — авторське).
Аристотель. Про душу, 405b11; i 5409b19-24.
Цитату князя Рогана взято з: Hirschman. The Passion and the Interests, 34.
Smith D. Helvetius, 55-56. Див.: Hirschman. The Passion and the Interests, 27.
Nussbaum. Fragility of Goodness, 508. Див. сторінку 467: «Ми повторно повертаємося до питання того, наскільки людина подібна до рослини (чи нерозумної тварини), скільки в неї подібного з Богом чи з якоюсь постійно незмінною ідеєю».
Komarek. Obraz clovéka a pfirody v zrcadle biologie [З чес. оригіналу «Відображення людини та природи в дзеркалі біології»], С. 144-145.
Маркс приписує цю рису індустріальному буржуазному суспільству: «Словом, вона створює собі світ за своїм образом і подобою». К. Маркс і Ф. Енґельс. Маніфест Комуністичної партії // Твори. Т. 4. С. 413-414.
Див. Punt. The Prodigal Son and Blade Runner: Fathers and Sons, and Animosity.
Jung. Hrdina a archetyp matky [Герой та архетип матері, з німецького оригіналу Heros und Mutterarchetyp]. [Вибрані твори К.Г. Юнга], т. 8.
Див. Campbell. The Hero with a Thousand Faces.
Jung. Hrdina a archetyp matky [Герой та архетип матері, з німецького оригіналу Heros und Mutterarchetyp]. [Вибрані твори К.Г. Юнга], т. 8.
Саме тому я вірю, що вивчення економіки без дослідження того, що стоїть позаду неї, ніколи не може привести до комплексного розуміння поведінки людини. Саме тому нехтування цими метафізичними питаннями може довести економічну науку до надто невтішного стану.
Berkeley A. Treatise Concerning the Principles of Human Knowledge, ч. 3, 97.
URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Irrational_number
Stigler. The Essence of Stigler, 113.
Groenewegen. A Soaring Eagle: Alfred Marshall 1842-1924, 413, цит. за: Weintraub. How Economics Became a Mathematical Science, 22.
Emmer. Mathematics and Culture, 105.
Fox. The Myth of Rational Markets, 6.
Там само, 13.
Fisher Sees Stock Permanently High.
Lanman, Matthews. Greenspan Concedes to Flaw’ in His Market Ideology.
На цю тему набагато краще пишуть, наприклад, Weintraub. How Economics Became a Mathematical Science; Mirowsky. More Heat than Light: Economics as Social Physics, Physics as Nature’s Economics чи Machine Dreams: Economics Becomes a Cyborg Science; Blaug. The Methodology of Economics і не в останню чергу Дейдра Макклоскі у книзі The Secret Sins of Economics.
Концептуальне мислення можемо назвати найбільшим внеском грецької цивілізації у сучасну математику. Ідея вибрати лиш певну частину якогось значення, точно його визначити й далі працювати лише з ним — зовсім не тривіальна, як може здатися, і ні сучасна математика, ні наука не змогли би без цього обійтися.
Kline. Mathematical Thought from Ancient to Modern Times. Vol. 1. С. 13.
Там само. С. 9.
Буття 6:15-16.
Вихід 20.
Буття 18:23-33.
Kline. Mathematical bought from Ancient to Modern Times, Vol. 1, 13.
Об'явлення 13:18.
Aischylos. Prometheus, 459.
Kline. Mathematical Thought from Ancient to Modern Times, Vol. 1, 147-148.
Heidegger. Philosophical and Political Writings, 265. [пер. Цитована за Гайдеґер. Гельдерлін та сутність поезії. URL: http://www.ji.lviv.ua/n2texts/heidegger.htm]
Mini. Philosophy and Economics, 84, 88.
Переваги математики як інструмента — безперечні. До її характеристик з давніх-давен належала точність: один — це завжди один (тобто не 0,999999 і не 1,000001). Математика як така — чиста й зрозуміла, вона не розпорошена, не м’яка й не розмита. Її перевага в тому, що вона подає точні результати, місткі й універсальні. Математика може проходити крізь спектр сфер абстрактного мислення, де нам буде замало лише наших органів чуття. Сувора математична точність пришвидшує наше мислення.
Читать дальше