Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

І навіть це не очевидність, як пише, наприклад, святий Іван від Хреста, у якого абсолютно протилежна точка зору щодо страждань: «Оскільки від душевних страждань душа стає благочестивішою, чистішою, мудрішою і обачливішою» (Святий Іван від Хреста. Темна ніч душі).

Еклезіяст 11:9.

З кн.: Smith, Adam. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations.

Hirschman. The Passions and the Interests. Проте необхідно наголосити, а Гіршман саме це упускає, що Августин вважає, що «основний людський імпульс — це любов». Любов ховається за всім — за хорошим і поганим. Августин описує ситуації в усіх трьох цих сферах, коли любов звільнилася з-під впливу й спрямувала свою силу в поганому напрямку.

Августин Авре лій. Про Божий град. З кн.: Augustin. O Bozi obci 1, 1.30, 3.14, 5.13.

Fitzgerald et al. Augustine through the Ages: An Encyclopedia, 84. Як говорить Томас Льюїс: «Над-влада сама по собі — це не кінець; це лише засіб для розпізнання своєї сили». (Lewis. Persuasion, Domination, and Exchange: Adam Smith on the Political Consequences of Markets, 287.) Тобто рушійний принцип — це зовсім не любов до себе (у розумінні amour de soi), а саме співчуття і прагнення співчуття. Див.: Force. Self-Interest before Adam Smith, 46.

Hare, Barnes, Chadwick. Founders of bought. У розділі 9, присвяченому творчості Августина, читаємо: «Проте роз'єднаність, жадібність, заангажованість та інші вади, які зазвичай проростають зі життя в добробуті, у найбільшій кількості з'явилися саме після падіння Карфагена» (Августин цитує Саллюстія). З цього можемо зробити висновок, що зло зародилося і розрослося ще до початку цього періоду».

Boli. The Economic Absorption of the Sacred, 97.

Для глибшого вивчення див.: Hirschma. Lidské vâsné a osobni zâjmy або Force. Self-Interest before Adam Smith.

Бачимо тут важливість називання: доки немає назви, нібито не було й самої теми. Якби Бернард де Мандевіль вигадав якийсь термін, міг би саме він стати загальновідомим батьком економіки. Адже сам принцип невидимої руки ринку він описав краще й детальніше, проте не зміг підібрати вдалої назви.

Hayek. The Trend of Economic Thinking, 85, або New Studies in Philosophy, Politics, Economics, and the History of Ideas, 254.

Аристофан. Вершники. Англійський переклад влучніший: There is a legend of the olden time / that all our foolish pains and vain conceits / are overlured to work the public good. (Aristophanes. Ecclesiazusae, 289.)

Матвій 13:29.

Аквінський. Сума теології. I, Q92, A1, R.O.3.

Там само, IIa-IIae, Q,78, A1, R.O.3. Див.: Сума проти поганів ІІІ, розділ 71.

Hirschman. The Passions and the Interests, 11.

З кн.: Montesquieu. De l’esprit des lois, 58. Il Монтеск’є. Про дух законів.

З кн.: Паскаль, Блез. Думки. /пер. з французької А. Перепаді, О. Хоми. — Київ: Дух і літера, 2009. — 704 с.

Kaye. Introduction to The Fable of the Bees, by Bernard Mandeville, 48.

Turner. Herbert Spencer: A Renewed Appreciation, 107. Див. Werhane. Business Ethics and the Origins of Contemporary Capitalism: Economics and Ethics in the Work of Adam Smith and Herbert Spencer, 19-20.

Komarek. Obraz clovéka a pfirody v zrcadle biologie, 80.// Комарек. Відображення людини й природи в дзеркалі біології.

З кн.: Smith, Adam. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealt of Nations, 16: «Однак людина постійно потребує допомоги своїх ближніх, але годі чекати помочі, покладаючись лиш на приязнь інших. Набагато швидше можна досягти цілі, звернувшись до людського егоїзму, довівши іншим, що це в їхніх же інтересах зробити для нас те, чого ми від них вимагаємо. Пропонуючи комусь партнерство, ми схиляємося саме до цього. Дай мені, що мені потрібно, натомість отримаєш те, що потрібно тобі, — саме такий смисл будь-якої подібної пропозиції. Саме таким шляхом ми можемо отримати набагато більшу частину потрібних нам послуг. Сподіваючись на обід, ми розраховуємо не на доброту м’ясника, броваря чи пекаря, а на те, що вони йтимуть за своїми інтересами. Ми апелюємо не до їхньої гуманності, а до егоїзму, говоримо не про свої потреби, а про переваги, які вони можуть отримати».

До римлян 7:15-19.

Книга Буття 3:22: «І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло». (Курсив — авторський).

Див. більше: Rich, Arthur. Wirtschaftsethik.

Morgenthau. Truth and Power: Essays of a Decade, 159. Див.: The Economic Review: Edition 1, 3, 189.

На цьому місці (відхиляючись трохи від теми) я хочу подати приклад дещо систематичнішого застосування гріховних структур. Орієнтуючись на вказане вище, можемо зробити дещо загрозливі висновки: попри те, що зараз вся система капіталістичного ринку здається нам чудодійно вигідною, проте згодом вона сама по собі може проявитися як гріховна структура. Попри те, що зараз ринок видається нам найефективнішою системою, яку тільки людина в історії вигадала, однак може статися, що вона заведе нас у глухий кут, у якому на нас чекає велетенська катастрофа. Проте підсвідомий системний страх з невідомого переслідуватиме нас у кожній із систем, ми ніколи його не позбудемося повністю.