Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

Епос про Гільгамеша, таблиця перша, VI 22-29.

Nelson. Economics as Religion, xix. З темою також пов’язано: Nelson. Reaching for Heaven on Earth.

Там само, 81.

Knight. Freedom and Reform, 46.

Робота Мілля вперше вийшла друком у 1848 році й досить швидко стала біблією англійської економіки ХІХ ст. Сучасна серія називається Principles of Political Economy: With Some of Their Applications to Social Philosophy, ix.

Mill. Principles of Political Economy, 88: «Щиро кажучи, на мене не справили особливого враження життєві орієнтири тих, хто вважає, що прагнути успіху — це нормальний стан людини, хто не боїться заради успіху штовхатися гострими ліктями, наступати іншим на п’яти, знищувати їх, а потім ще дорогою на вершину втоптати ногами в землю. Така поведінка формує сьогоднішнє суспільне життя, і хоча її варто було б засудити як неприйнятну ознаку однієї з фаз промислового прогресу, саме вона стала найбільш оспівуваним способом життя. Проте цілком можливо, що йдеться про невід’ємний етап суспільного прогресу, і тим європейським країнам, яким досі щастило уникати його, можливо, ще доведеться через нього пройти».

Mill. Principles of Political Economy, 4.6.2.

Там само, 188.

Keynes. Economic Possibilities for Our Grandchildren, 358-373.

Keynes. Economic Possibilities for Our Grandchildren, 369.

Там само, 373.

Nelson. Economics as Religion, 162.

Becker. Milton Friedman, 145, 146.

Див., наприклад, Stigler. Economics: The Imperial Science? Штіґлер стверджує: «Тобто економіка — імперська наука: звана чи незвана, вона займається центральними проблемами багатьох найрізноманітніших соціальних дисциплін». (Там само, 311).

Ferguson. The War of the World. History’s Age of Hatred, 15.

Більше див.: Kuhn. Structure of Scientific Revolutions або Redman. Economics and the Philosophy of Science, 1622.

Bauman, Zygmunt. Modernity and the Holocaust.

Volf. In the Cage of Vanities, 176.

Палагнюк Ч. Бійцівський клуб. Фоліо, 2007 р.

Питання, чи економічне зростання забезпечує людині добробут, — досить неоднозначне. Див. класичну книгу Тібора Сцітовського The Joyless Economy чи чудову новішу книгу Луїджі Бруно Civil Happiness: Economics and Human Flourishing in Historical Perspective.

Inglehart. World Values Survey.

Inglehart. Culture Shift, 242.

Myers. Does Economic Growth Improve Human Morale?

Diener, Horowitz, Emmons. Happiness of the Very Wealthy.

Див.: Brickman, Coates, Janoff-Bulman. Lottery Winners and Accident Victims чи Argyle. The Psychology of Happiness.

Аристотель. Етика Нікомахова, 1154a27-1154b9.

Схожий приклад запропонував також економіст Корнельського університету Роберт Франк на конференції Understanding Quality of Life: Scientific Perspectives on Enjoyment and Suffering, Princeton University, 1-3. листопада 1996.

Stevenson, Wolfers. Economic Growth and Subjective Well-Being: Reassessing the Easterlin Paradox.

Беккет С. Чекаючи на Годо / пер. Володимира Діброви // Збірка «Французька п’єса ХХ століття. Театральний авангард». — Київ: Основи, 1993 — С. 380-381.

Аристотель стверджував, що в усього, що ми робимо, має бути напрям і смисл, telos. З сучасних джерел див.: MacIntyre, After Virtue.

Про без-сенсовність пише відомий психолог Віктор Франкл. Mans Search for Meaning, головно у розділі «The Existencial Vacuum», 106.// В укр. пер. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. КСД, 2016.

Ксенофонт. Гієрон, або Про єдиновладдя.

Паточка. Єретичні есе про філософію історії / пер. І. Мельниченка. — Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2011. — С. 324.

Volf. In the Cage of Vanities, 172.

Там само, 171.

Див. Hirsch. Social Limits to Growth.

Сповідь / Святий Авґустин; переклад В.С. Бойка; передмова і примітки П.О. Ніколова; ху-дож.-ілюстратор І.І. Ячін; худож.-оформлювач Б.П. Бублик. — Харків: Фоліо, 2012. — С. 21.

Еклезіяст 1:8.

Вихід 31:15.

Дефіцит бюджету Словацької Республіки, ВВП якої зріс у 2007 році на 10%, становив 1,9% ВВП. Усі вітали Словаччину й хвалили за відповідальну фіскальну політику. Напрошується запитання: наскільки велике зростання ми маємо?

Wuthnow. Rethinking Materialism, у розділі «The Economic Absorption of the Sacred», 103: «Економіка як моральна сила — це головне джерело добра та зла. Добро (good) — це основна есенція економіки; воно виробляє «товари» (goods), у яких є “певна цінність”».