Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

Див. Гайєк: «Я не буду його називати надзвичайним економістом ... йому би більше пасувало означення справді надзвичайного психолога.» Hayek. The Trend of Economic Thinking: Essays on Political Economists and Economic History, 74-75 розділ «Dr. Mandeville»).

Шумпетер: «Він з дарвіністською відкритістю жодного разу не обмовився про набутки своїх попередників. Як критик був прямий і ніколи нічого не дарував за просто так. Проте справа навіть не в тому, чи навчився він чогось від своїх попередників чи ні. Фактом залишається, що в “Багатстві народів” він не представив жодної аналітичної думки, принципу чи методу, які б були абсолютно новими на 1776 рік.» Schumpeter. History of Economic Analysis, 177-179.

Jung. The Archetypes and the Collective Unconscious, 33-34.

«Любові шукаємо, прагнемо успіху. Нам буде завжди мало, ми хочемо все більше».

Šmajs. «Uzavřeme smlouvu se Zemí?».

Пор. Lowry. Ancient and Medieval Economics, 15.

Книга Буття 3:17-19. Що цікаво, люди де-факто проклятими не були. Проклятим був лише змій, а чоловік і жінка — не прокляті. Жінку було покарано болем пологів і тим, що «до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою». Через Адама ж «проклята земля».

Там само, 2:15.

Там само, 2:16.

Книга Буття 3:16: «До мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою».

Переклад здійснено з чеського перекладу фільму.

Lowry. Ancient and Medieval Economics, 14.

Буття 3:6.

Реклама «знаходить взаємозв’язок між споживачем (дериватом святого індивіда) і цінностями, втіленими в товар. Тобто реклама набагато більше підкреслює ті цінності, які не можна об’єктивно виміряти, ніж раціональні (для порівняння Lears 1983)... Тобто реклама пропонує ... механізм для встановлення перехідно-панівних стилів (моди) для відображення святого в щоденному житті». Boli. The Economic Absorption of the Sacred, 104.

Буття 3:6. Виділення слова їв, яке до того ж повторюється двічі, моє. — прим. Т. С.

Davies. Europe: A History, 604.

Žižek. The Pervert’s Guide to Cinema, фільм.

У цьому й полягає взаємна потреба й корисність реклами. Не лише рекламі потрібен споживач, але й споживачеві потрібна реклама, щоб говорила йому, чого саме йому хотіти. Див. більше: Boli. The Economic Absorption of the Sacred, 105. У романі «Лють» Салмана Рушді реклама «вказувала дорогу».

Marshall. Principles of Economics, 86.

Nelson. The New Holy Wars, 293.

Stigler. Frank Hyneman Knight, 58. Див.: Nelson. Economics as Religion, 294-295.

«Тобі ніколи не буде досить того, що тобі, власне, не потрібно».

Gilbert. Introduction to T.R. Malthus Critical Responses, 4.

Malthus. An Essay on the Principle of Population. Розділи 6, 7.

Тобто Мальтус вважає, що це правильно — гальмувати розмноження. Інакше, якщо платити робітникам більшу заробітну плату, ніж прожитковий і репродукційний мінімум, вони почнуть розмножуватися й виникне дефіцит продуктів. Тому за його чорним прогнозом, робітники ніколи не отримуватимуть довший час заробітні плати вищі, ніж прожитковий мінімум.

«Якби густота населення і кількість продуктів зростали однаково, було б досить правдоподібно, що людина ніколи не зможе перерости стадію дикості... Зло в світі створено не для того, щоб завдавати мук й приносити безнадію, воно повинно стати причиною для діяльності». Malthus. An Essay on the Principle of Population, 158.

Patinkin. Essays on and in the Chicago Tradition, 34.

Суть, головний смисл.

Жижек. The Plague of Fantasies, 39. Французький психоаналітик Жак Лакан у своєму тексті «The Signification of the Phallus» проводить межу між бажаннями, причиною яких є потрібність і попит. Потреба — це біологічний інстинкт, який втілюється в попиті. Проте він виконує подвійну функцію. З одного боку — представляє потребу, з іншого — поводиться ніби попит на любов. Тому навіть якщо нам вдається задовольнити потребу, втілену в попиті, попит на любов лишається незадоволеним і перетворюється на бажання. Для Лакана «бажання — це ані прагнення до задоволення, ані добивання любові, але різниця, яка виникає відмінусуван-ням першого від другого» (Lacan. The Four Fundamental Concepts of Psychoanalysis, 344). Тобто бажання стає надлишковим продуктом втілення потреби в попиті. Лакан додає, що «бажання починає формуватися в місці, де попит відокремлюється від потреби».