З кн.: Whitehead. Science and the Modern World, 82.
«Безперечно, це один із найнеймовірніших прикладів іронії історії людської думки, що розвиток механічної науки, через який постала ідея механізму як можливої філософії природи, був сам по собі результатом магічної традиції ренесансу». З кн.: Yates. The Rosicrucian Enlightenment, 150. Френсіс Йейтс є впливовою авторкою в цій галузі.
Розумійте без інтерпретаційної рамки, тобто без теорії пояснення — ми не можемо когнітивно зрозуміти факти без допомоги певної рамки, історії, інтерпретації чи значення.
З кн.: Caldwell. Beyond Positivism, 48.
Гуссерль. Картезіанська медитація, 10.
Порівняй з позицією Маркса, див.: Mini. Philosophy and Economics, 174.
Цією темою займається й Амартія Сен, лауреат Нобелівської премії з економіки; між іншим, він звертає увагу на те, що донедавна в Кембриджському університеті економіку вивчали в рамках моральних наук. Див.: Sen. On Ethics and Economics, 2.
«Людська спільнота... виглядає велетенським механізмом, регулярні й гармонійні рухи якого приносять нам сотні приємних ефектів. ... Тому чеснота, своєрідна делікатна змазка для шестерень суспільства, завжди приносить насолоду, тоді як вада, мов та іржа, через яку шестерні скриплять і пищать, буде завжди неприємною». З кн.: Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 334.
The Journal of Rev. John Wesley, 157. Цит. з тексту передмови Гарта до де Мандевіля «Байка про бджіл», The Fable of the Bees, 8.
Smith, Adam. 7üe 'täeory of Moral Sentiments, 232.
Mandeville. The Fable of the Bees, 9.
Там само, 70.
Mandeville. An Essay on Charity, and Charity-Schools., 164.
Mandeville. The Fable of the Bees, 55.
Там само, 56.
Там само, 57.
Там само, передмова, 57.
Там само.
Там само, 68.
Mandeville. The Fable of the Bees, 68
З кн.: Mandeville. Search into the Nature of Society, 197.
З кн.: Mandeville. The Fable of the Bees, 23.
Там само, примітка М, 149.
Mande ville. ТЬe Fable of the Bees, примітка Q, 200-201.
Mandeville. The Fable of the Bees.
Там само.
Матвій, 13:29-30.
Аквінський. Сума проти поганів ІІІ, розділ 71.
Leacock, Hellements of Hickonomics, 75; цит. за: Sen, On Ethics and Economics, 21.
На схожі ігри з іменами натрапляємо у давніх і сучасних історіях відносно часто. Особливо на імені акцентували в Біблії. Один зі сюжетів з фільму «Матриця» описує схожу гру слів. Головного героя звати Нео (анаграм до слова One, тобто натяк на Месію, тим більше що «neo» в грецькій мові означає «новий»). В ілюзорній Матриці того ж самого персонажа звати Томас Андерсон. Прізвище Андерсон — дуже поширене (у США — дев’яте найпопулярніше), тому це повний контраст до оригінального й нового імені Нео. Андерсон походить від сполучення Andrew’s son. Andrew у перекладі з грецької означає те саме, що на івриті Адам, тобто людина. Тож Андерсон означає «Син людини» — назву, якою часто сам себе називав Христос. А якщо вже ми зупинилися на «Матриці», то пригадаймо, що основним ворогом Нео був не хто інший, ніж (агент) Сміт.
Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments. Liberty Funds, 1982.
Schumpeter. History of Economic Analysis, 177.
Davies. Europe: A History, 623.
Raphael. The Impartial Spectator, 1.
Див. Kerkhof. A Fatal Attraction? Smith’s, Theory of Moral Sentiments’ and Mandeville’s, Fable’, 14. Див.: Hurtado-Prieto. Adam Smith and the Mandevillean Heritage: The Mercantilist Foundations of «Dr. Mandeville’s Licentious System».
На етичний світогляд Сміта засадничий вплив мала філософія стоїків, яка виразно вплинула на його економічні теорії. Див. Рафаель Макфі, Передмова до глазгівського видання Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments. Liberty Funds, с. 5.
Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 313.
Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 314.
Там само, 283.
«У 6-му виданні Сміт ще більше місця відводить стриманості, що свідчить про те, що в нього склалися ще тепліші зв’язки зі стоїцизмом, ніж раніше». Там само, 18.
Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 302.
Там само, 444.
Там само, 445.
Там само, 123.
Редактори Рафаель і Мекфі стверджують, що «коментатори надто великого значення надають невидимій руці ринку, хоча в обох книгах Сміта вона згадується лише одного разу. І в обох випадках — у контексті стоїчної ідеї гармонійної системи, яку він вбачав у зайнятому працею суспільстві... У «Багатстві народів» Сміт відкриває стоїчний концепт природної гармонії насамперед у “ясній і природній системі природної свободи” (IV. іх.51)».
Читать дальше