Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

«Це філософське вчення передбачало, що розрахунок та завбачливість повинні стати джерелом та принципом всіх чеснот» (див. Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 434).

«Епікуреєць навіть не вважав необхідним доводити, що все саме так і є, і що ми — жертви цих бажань». Там само, 431.

Там само.

Там само, 432.

Епікур. Думки, 1.

Mill. Utilitarianism.

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 436.

Smith, Adam. The Theory of Moral Sentiments, 438.

Див, наприклад, Kant. Introduction to the Metaphysics of Morals.

Матвій 4:4.

Буття 3:19: «У поті свойого лиця ти їстимеш хліб».

Лише в еру християнства основоположні думки єврейської віри набули такого резонансу, що почали суттєво впливати на історію всієї західної цивілізації.

З кн.: Nelson. Economics as Religion, 329.

З кн.: McCloskey. The Rhetorics of Economics.

Лука 15:8-10: «Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде? А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму! Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається».

Матвій 25:27: «Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє».

Лука 16:5-13. «І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму? А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п’ятдесят. А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят. ... Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?» Див.: Лука 19:13-24.

Матвій 20:8: «Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм зарплату, почавши з останніх до перших».

Лука 7:41-43: «І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його? Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво».

Там само, 12:16-21: «Бог же до нього прорік: Нероздобрумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога».

Далі ми б могли назвати, наприклад, притчу про скарб у полі (Матвій 13:44), притчу про перлину (Матвій 13:45), притчу про доброго самарянина (Лука 10:25-27), притчу про блудного сина (Лука 15:11-32).

Що вже само по собі можна дуже елегантно звести до надмірного зосередження на матеріальному. «Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні». Матвій 6:24, також Лука 16:13.

Willis. God’s politics: Why the Right Gets it Wrong and the Left Doesn’t Get It, 212. Viz take Colins, Wright, ТЪe Moral Measure of the Economy.

Матвій 5:2-3.

Матвій 6:11.

З кн.: Liddel, Scott. Greek-English Lexicon: «винагорода послу за хороші новини».

Об’явлення, 13:17: «щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...».

Див.: Horsley. Covenant Economics, 81, 95.

Матвій 6:12.

У грецькому оригіналі використовується слово opheilêmata, що означає борг, opheilo. Усі англійські переклади Біблії (окрім двох) саме так це й перекладають. Ця молитва зустрічається також і в Євангелії від Луки 11:2-4. Тут використовується грецьке слово amartias, яке також означає гріх, від старішого кореня hamart, яке, однак, означає «робити зло, грішити». Ці два слова часто мають синонімічні значення (amartias у Новому Завіті зустрічається 181 раз, hamarant 36 разів, opheilo 36 разів).

Див. Левит 25:39.

Вихід 21:1-6, Левит 25:8-10, 41-42; Повторення Закону 15:1-6, 12-15. Вирішення боргів зустрічаємо також у Кодексі Хамураппі (§ 117). Див.: Horsley, Covenant Economics, 45.

Саме тому в своєму першому публічному виступі в синагозі Ісус посилається саме на цю символіку: «І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування». Лука 4:17-19.