У той самий період нарешті відчутно просунулося вивчення ДНК: стаття Вотсона й Кріка (що спиралася на експериментальні дані Розалінд Франклін) з описом подвійної спіральної структури ДНК вийшла 1953 року. Їхня робота привела до розуміння зв’язку між ДНК та білками, описаного на початку цього розділу.
Отак Шу, Вотсон, Крік і багато інших, на чиї роботи вони спирались у своїх дослідженнях, робили науку генетику.
А все ж є те, що владно вимагає
Ключ взяти міцно в справедливі руки,
Що відмикає Вічності Палац [9] Переклад Максима Стріхи. ( Прим. пер. )
.
Джон Мілтон
Переді мною стояли дві напівповні чарки. Гарно сервіровані на маленькій дерев’яній таці, одразу за десертною ложечкою. Кожен за тим столом мав перед собою таку саму тацю. Мій келих з аперитивом був іще напівповний, і я не поспішав братися до чарок, але, з іншого боку, у повітрі панувала святкова атмосфера, і це було трохи спокусливо.
Як добре, що ні я, і ніхто інший у великій, заповненій людьми бальній залі готелю не піддалися спокусі. Бо якби хтось із гостей отруївся, вечеря з приводу чудового ювілею – 50-річчя відкриття подвійної спіральної структури ДНК – була б зіпсована.
Ця ДНК-вечеря стала головною подією 19-го Міжнародного конгресу генетики, який відбувся в Мельбурні, в Австралії, 2003 року. Її організатори – люди, відкриті до нових ідей і без страху перед наслідками, тому ніч вийшла справді пам’ятна, хоча й трохи небезпечна. Як і можна було передбачити, стіни прикрашали величезні спіралі з повітряних кульок. Щоправда, трохи несподівано вони були не подвійними, а потрійними [10] Потрійна спіраль також важлива: колаген – один з головних типів білків, які складають наше тіло, – має потрійну спіральну структуру. Але то була не Колагенова вечеря.
– певно, подвійна спіраль із кульок здалася комусь з організаторів затонкою. Френсіс Коллінз, очільник проєкту «Геном людини», грав на гітарі та співав «Happy birthday to you»… геному людини.
А ще була отрута.
Щиро кажучи, якщо забути про потенційну шкоду, то була блискуча ідея. В одній із чарок містився майже готовий екстракт ДНК із рослини. У другій була решта хімічних сполук, необхідних, щоб довершити екстракцію. На початку вечора (мабуть, саме вчасно) тамада сказав нам злити разом вміст обох стопок – і на наших очах проявилася ДНК. То була вона – магічна субстанція, що звела нас усіх разом.
Ви й самі можете виділити ДНК, користуючись побутовими речовинами (тільки одна з них отруйна). Мені казали, що книги рецептів добре продаються, що ж, тоді ось вам рецепт.
Інгредієнти:
• Кілька ягід полуниці (вистачить двох чи трьох залежно від розміру)
• Вода
• Сіль
• Рідина для миття посуду
• Технічний спирт (ізопропіловий спирт); можна замінити денатурованим або медичним спиртом
Приготування:
1. Додайте чайну ложку солі до половини чашки теплої води й розмішуйте до розчинення.
2. Додайте до солоної води дві чайні ложки розчину для миття посуду. Обережно розмішайте (піна вам не потрібна).
3. Покладіть полуниці в пакет для бутербродів із застібкою-слайдером. Руками ретельно розчавіть полуниці всередині пакета.
4. Налийте в пакет із полуницями солону мильну воду.
5. Добре перемішайте. Робіть це обережно, уникаючи спінювання суміші.
6. За допомогою фільтра для кави процідіть суміш із пакета до склянки. Переконайтеся, що в склянку профільтрувалася достатня кількість рідини. Краще не використовувати вузькі високі склянки на цьому етапі, бо це ускладнить процес наприкінці.
7. Обережно по стінці склянки влийте технічний спирт у пропорції приблизно 1:1 до обсягу рідини з полуниці. Спирт утворить зверху шар.
8. Тепер це отруйно. Не пити!
9. Залиште постояти, почекайте. ДНК спливе в шарі спирту білою в’язкою масою.
Тепер ви можете, якщо хочете, узяти дерев’яну паличку й виловити ДНК зі склянки. Вона має цікаві властивості. Потицяйте нею кілька разів об стінку склянки – згусток на кінці шпажки зменшиться. Досить обережно підніміть його, і, ймовірно, у вас вийде витягнути з поверхні тонку довгу нитку. ДНК в’язка й може бути щільно або слабко скручена. Коли вона зсідається, то вільно закручена ДНК скручується щільніше, злипається сама із собою. Нитка ДНК, яку ви можете витягти з поверхні рідини – це кілька окремих ланцюгів, що злиплися разом.
Я наполегливо рекомендую вам зробити це. Усвідомлювати, що тримаєш у руках субстанцію життя, – велика насолода. Навіть якщо виглядом і консистенцією вона скидається на шмарклі [11] Ні, я не знаю, яке воно на смак.
.
Читать дальше