Найперші такі карти зробили на початку XX століття для плодових мушок. До 1922 року картували гени 50 різних характеристик для чотирьох мушиних хромосом. Усе це були фізичні відмінності мушок, які дослідники могли спостерігати безпосередньо. Мух обстежували за різними характеристиками й спарювали з іншими, також ретельно вивченими, а далі досліджували їхнє потомство. Це була важка, копітка робота, але вона навчила нас багатьох фундаментальних речей про генетику й дала інструменти, якими генетики користувалися все ХХ століття і які були вкрай важливими для успіху проєкту «Геном людини».
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Цілком можливо, що мій син не зовсім безсторонній критик. ( Тут і далі прим. автора, якщо не вказано інше. )
Можливо, вам краще знайомий термін «нуклеотид», який складається з азотистої основи, приєднаної до інших структурних елементів ДНК.
Бе!
Для надзвичайних ситуацій: лети – найперше, тримай літак на льоту; орієнтуйся – другий пріоритет – визначити, де ти й де міг би приземлитися; спілкуйся – коли перші два завдання під контролем, треба зв’язатися із землею та іншими літаками.
Імовірно, через результати поміж генетиків побутує міф, що це відбулося на номенклатурній конференції 1971 року в Парижі. Та зі звітів тієї конференції очевидно, що питання p/q було вирішено задовго до того. Той самий міф розповідає, що букву q вибрали тому, що вона наступна в абетці. Я сам багато років розповідав цю казочку студентам, не давши собі труду перевірити її, аж доки не почав писати цю книжку. Перепрошую всіх, кого дезорієнтував.
Синдром Едвардса названий на честь британського генетика Джона Гілтона Едвардса, який описав цей стан 1960 року. Це був, мабуть, перший приклад генетичної патології, яку спочатку визначили, виявивши її внутрішню причину, на відміну від тих патологій з давно відомою клінікою, причини яких виявили пізніше.
Хромосоми X та Y у цьому сенсі особливі – дивіться про це в розділі 4.
На це в нього пішло три місяці копіткої роботи: крок за кроком, змінюючи по одному показнику за раз шляхом незліченних повторень, він з’ясував, у чому була різниця.
Переклад Максима Стріхи. ( Прим. пер. )
Потрійна спіраль також важлива: колаген – один з головних типів білків, які складають наше тіло, – має потрійну спіральну структуру. Але то була не Колагенова вечеря.
Ні, я не знаю, яке воно на смак.
Боюсь, історія мого браузера може здатися вам трохи нудною.
У цьому місці можна не стримувати своє бажання повернутися назад і знову помилуватися моїми хромосомами.
Одна добре зрозуміла функція інтронів – дозволити тому самому гену продукувати різні варіанти свого білка, іноді з доволі відмінними функціями. Це робиться через «альтернативний сплайсинг» – деякі екзони не завжди використовуються, – отож існує послідовність, яка може бути чи екзоном, чи інтроном. Багато генів узагалі не роблять цього, але є деякі білки, які мають різні варіації залежно від способу сплайсингу. Інша функція інтронів – регуляторна – допомагати контролювати, коли й де ген вмикається.
Це дещо спрощено. GT і AG – ключові частини повідомлення «Я ділянка сплайсингу», але основи довкола них також важливі.