Грегорі Робертс - Тінь гори

— А якщо ти отримаєш поранення, рятуючи когось із нас? — відповів Абдулла, заводячи свого мотоцикла.— Як ти почуватимешся тоді?

Інші теж завели мотоцикли, і ми разом поїхали містом, після розігріву двигунів встановивши нешвидкий темп, і почали курсувати вулицями та проспектами — двоє попереду і троє позаду.

Чоловіки вміють блокувати емоції. Чоловіки керуються обов’язком і блокують усе, що стоїть на шляху їхнього обов’язку.

За мене знову призначили винагороду, і невідомо хто, але я заблокував ці дані, думаючи лише про виживання. Можливо, той факт, що мій власний уряд уже призначав подібну винагороду, дозволяв простіше все блокувати і віддатися прикордонному об’їзду з Абдуллою та іншими, патрулюючи вулиці на випадок несподіваних атак убивць з компанії скорпіонів.

Це було не першим моїм патрулюванням Південного Бомбея. Інші банди вже намагалися захопити територію багатого на туристів півострова. Ми інколи патрулювали нічне місто, очікуючи атак, які інколи траплялися, атак, які могли бути й гіршими, якби наші патрулі не реагували на них протягом тридцяти секунд у будь-якому місці на півдні.

Дві четвірки патрулювали чотиригодинними змінами: це адекватна зміна для мотоцикліста.

Драконова паща Міста-Острова була приблизно така ж завбільшки, що й Мангеттен. У ті години ми намотали десятки кругів. На щастя, Південний Бомбей усіяний крихітними доріжками, цілком достатніми для мотоциклів. Вони забезпечували цілу мережу коротких шляхів, щоб не доводилося стояти в дорожніх заторах, і пропонували безкінечні непередбачувані входи й виходи на основні транспортні шляхи.

Ті миті, коли ми зупиняли патрулювання та спілкувалися з людьми, були настільки ж важливі, як і час у сідлі. Кожна підказка — це спосіб вразити ворога. Перевага перебування на своїй території — це виновий туз під час розборок. Увага до деталей — чирвовий туз. Дружня громада, яка тебе любить і довіряє тобі принаймні так само, як і поліції,— флеш-рояль.

Узагалі-то, по смерті Фардіна копи об’єдналися з санджайською компанією, оголосивши часткову амністію на носіння зброї людям компанії.

Джерела Дідьє запевняли, що скорпіони намагалися захопити Південь, поєднуючи жорстокість і релігійний націоналізм. Вони вірили, що копи повинні підтримати їхній контроль над Південним Бомбеєм, бо вважали себе патріотами, а санджайську компанію — зрадниками.

Копи отримали чіткі накази негайно реагувати на релігійні конфлікти, що дуже підходило Блискавичному Диліпу. Він об’єднався з людьми санджайської компанії, які платили йому більше, ніж патріотичне піднесення, і розсилав свої патрульні джипи, щоб полювати на скорпіонів у зв’язку з порушенням громадського спокою.

Це була досить напружена ситуація: під час перемир’я отримати імунітет від поліцейської агресії. Більшість із нас надавала перевагу агресії. Ти знаєш свою позицію, коли всі грають за однаковими правилами. Коли копи стають хорошими хлопцями, то саме час думати про зміну гри.

Моторошно було зупинитися перед світлофором — і побачити, як біля тебе зупиняється поліцейський джип, причому копи намагаються посміхатися і навіть перекинутися кількома словами, а ти при цьому добре пам’ятаєш, як тебе гамселили в цьому-таки джипі ці самі копи.

Наприкінці нашого патрулювання, коли ніхто так і не почув і не побачив нічого незвичного, ми зупинилися біля гробниці Хаджі Алі, де Тардео переходила в Педдер-роуд.

Усе на південь від цієї точки було територією санджайської компанії, від моря до моря. Гробниця святого була нейтральною територією, і туди спокійно приходили гангстери з усього Бомбея і навіть банди, які вели між собою війни.

Абдулла залишив мотоцикли у зв’язкового на сусідньому СТО і повів нас довгою стежкою через перешийок до невеличкого острова-гробниці святого.

Ми всі вже здійснювали цей гангстерський ритуал — нічну прогулянку до гробниці святого перед битвою.

Хаджі Алі, а колись просто заможний торговець з Узбекистану на ім’я Алі, віддав увесь свій статок бідним й вирушив на прощу до Мекки.

Він об’їхав усі куточки світу, до яких міг дістатися подорожній. Це було досить важко, бо це було п’ятнадцяте століття, але він побував усюди, носячи всі свої речі на спині й вивчаючи все, що можна було вивчити.

Як людина з добрим смаком, він оселився в Бомбеї і уславився своєю побожністю у місті та за його межами. Він помер під час щорічного хаджу [121] Хадж — це паломництво в Мекку, яке бодай раз у житті повинен здійснити кожен правовірний мусульманин чоловічої статі. Слово «Хадж» в перекладі з арабської означає «йти вперед». . Труна з його тілом загубилась у морі, але її якимось дивом викинуло на узбережжя Бомбея, де й побудували гробницю.