Павло Місько - Грот афаліни

— Не ві-і-ірте, дя-ядечку!!! — закричав Янг таким високим голосом, що зірвався. — Він вас убити хоче!

Електрик, не розуміючи, обернувся на голос.

І враз Судзір ударив — не ззаду, як думав спочатку, а в груди. Ще й відштовхнув електрика від себе, і той загримів балоном, падаючи. Дресирувальник лишився стояти, тримаючи наставлений ніж. Отак і в бік Янга обернувся, завмер на підігнутих ногах. Круть-верть головою на всі боки… Нічого не помітив підозрілого, що примусило б одразу стріляти лезом чи кидатися з ножем у руках. І випростався, розслаблено підійшов до води, присів пополоскати ніж.

Нелюдська витримка. І спокій… А може, була тільки витримка? Відступив од води і, не розгинаючись, не дивлячись на литку, ціляв ножем у піхви і не одразу попав, уповільнив. Очі Судзіра вже свердлили темряву біля Янга. Пішов до електроліхтаря, включив його, спрямував світло в Янгів бік — і нічого не побачив. Поставив ліхтар, почав одягати свій акваланг. Застібнув старанно ремені, причепив на груди ліхтар. Згадав про ласти — взув і застібнув їх. Переступив на пліт, зашльопав до його краю, взяв загубник у рот і кинувся боком у воду.

Ні, залишатися Янгові на місці не можна. Він швидко спустився до води, ще й не посвистів — «Бобі, ти де?», а малюк і сам підплив. Наблизилися і всі дельфіни, Янг чув їхні важкі видихи. Безшумно з'їхав на штанах у воду, схопився лівою рукою за плавник Бобі, а правою повернув за рострум так, щоб спрямувати в Храмовий грот.

Поплив з почесним ескортом — дельфіни оточили його з усіх боків.

Уже звідти, з Храму, побачив: над мисом по склепінню загуляли спалахи світла. Мабуть, Судзір уже нишпорив там, освітлював кожну виїмку лігва. Ось пучок вирвався з-за гребеня, дістав стелю в Храмі… — Он і голова Судзіра над гребенем. Світло ліхтаря впало на воду, розпливчасте жовте коло засковзало по поверхні, намацуючи то одного дельфіна, то іншого… Янг занурився з головою, але Бобі з-під руки не випускав. І, мабуть, його руку помітив Судзір, бо коли Янг виринув, то почув Судзірів вигук:

— … ти де, голубчику!

І різке світло зникло. Судзір уже десь світив собі під ноги, скускаючись до води.

У цей час близько до малюка підпливла Дора і Янг швиденько перекинув руку на неї. В неї було більше сили, ніж у Бобі, і Янг спрямував її до пляжу: «Швидше! Швидше!» Дора попливла так, що вода завирувала вслід.

Янг поквапно, ранячи коліна, виліз на пляж. Оббіг тіло електрика і спіткнувся об ящичок телефону. Відкинув вічко, схопив трубку… Крикнув захекано, аж перехоплювало дух:

— Судзір убив трьох ваших! Ганяється за мною! — і хляпнув трубку назад.

«Судзір убив трьох ваших! Ганяється за мною!» — переляканий хлопчачий голос увірвався в вагончик і своєю несподіваністю мало не паралізував усіх. Офіцер перший схопився за мікрофон:

— Алло! Алло-о! — та з підсилювача більше нічого не почулося.

— Він поклав трубку, не алокайте, — обернувся від стіни Майкл. — Хто там ще може бути?!

— Це брат мій!.. Янг! Живи-й! Другу добу я його шукаю! — від хвилювання, Радж навіть не чув, що викрикував.

— Але там його не може бути! — вигукнув оператор.

— Мо-оже! У мене акваланг на катері… Я попливу в печеру. А ви відключіть заслону! — він рвонувся до дверей.

— Стривайте, Радж! Чули — трьох убив? Йому не важко і вас убити. Він же у вигідному становищі, зненацька може… Інше щось треба придумати!

— Тоді в мене ідея… — зупинився Радж. — Слухайте.

Судзір був уже коло плота. Виставив з води руку, щоб ухопитись за край дошки. І тоді Янг з усієї сили штовхнув цей рухомий поміст на Судзіра, і пліт підм'яв його під себе. А сам скочив у воду, не встиг і кілька разів змахнути руками, як Дора опинилася поруч. Янг вдячно учепився за неї: «Швидше!» Дельфінка і цього разу попливла щосили. От і поріг на мисі близько, його схованка. Оглянувся: Судзір вилазив на пліт… Ага, тоді і йому можна вилізти, перепочити. Пустив Дорин плавник.

— Ти!.. Ей! Ти чуєш? Я знаю — ти Янг! Я дарую тобі життя! Але знай, що вбити можу в будь-яку хвилину! Табір тепер у моїх руках, і ти в моїх! Я господар становища! Я збережу тобі життя, буду поїти й годувати од пуза, якщо ти мені допомагатимеш, працюватимеш з дельфінами.

— А чорта лисого не хочете?!

І в цю мить зазумерив телефон. Судзір повагався, йти до нього чи ні, і ступив на берег.

— Тут «дабл ю» і «ві»! Ви переграли, Судзіре! Шеф буде вами не задоволений!

Пауза…

— Я не переграв. Я тільки виграв! Табір у моїх руках.

— Табір у наших руках. І ви в наших! Не треба бути таким жадібним, шеф цього не любить. Ваше коло діяльності — дельфінарій, а ви всунули свого носа куди не треба, зірвали плани шефа.