Юрій Авдєєнко - Очікування шторму

Здесь есть возможность читать онлайн «Юрій Авдєєнко - Очікування шторму» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1985, Издательство: Молодь, Жанр: Прочие приключения, Боевик, Шпионский детектив, prose_military, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Очікування шторму: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Очікування шторму»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книжка складається з чотирьох гостросюжетних пригодницьких повістей, об'єднаних образом мужнього чекіста Мірзо Каїрова.

Очікування шторму — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Очікування шторму», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Я, звичайно, не бачив особисто, але чув у розвідвідділі, що Денікін утік із Новоросійська на військовому кораблі під французьким прапором. Останнім драпонув із порту американський крейсер «Гальвестен». Американці пропонували денікінцям бязь, фланель, солдатські черевики, шкарпетки, лопати в обмін на кубанську пшеницю. Про це я сам читав у білогвардійській газеті «Кубанське слово».

Ми захопили стоси цих газет і ще інших, білокозачих — «Вісник Верховного округу». Газети ці ми пустили на куріння, оскільки були ласі до тютюнцю, а точніше, махорки, з якою подружилися у важкі воєнні роки так же вірно, як і з гвинтівкою, шинеллю, сідлом.

Коні різної масті, залишені білогвардійцями, наче пси, блукали по місту. Великими, отупілими очима поглядали на перекинуті візки, тачанки, гармати. Наче в хаті перед далекою дорогою, на вулицях лежали клунки, валізи, корзини. Сила-силенна! Залізничні колії були забиті ешелонами з фуражем, продуктами, снарядами…

Ми здавали охороні полонених на Суджукській косі, коли прискакав посланець і передав мені наказ з'явитися у штаб 9-ї армії до товариша Каїрова.

Вечоріло, але небо ще світилося голубінню, хоча на. ньому вже, наче ластовинки, виступили перші зірки. Земля, розморена сонцем, парувала. І повітря на вулиці було каламутне, як у прокуреній кімнаті.

Каїров, з перев'язаною рукою, — розірвана шкірянка наопашки — хитро глянув на мене і спитав:

— Як настрій?

За його спиною маленький і жовтий, ніби прив'ялений, чоловік, в окулярах зі зламаною дужкою, монотонно диктував друкарці:

— Захоплено сорок гармат, сто шість кулеметів, чотири бронепоїзди, тридцять аеропланів… Загальна кількість полонених становить…

— Бойовий, — відповів я.

— Гаразд. Справа для тебе є.

— Нарешті.

— Час настав, — сказав Каїров. — Недарма ж я тебе чотири місяці готував. Посидь хвилин п'ять у коридорі. — І додав з усмішкою: — Більше чекав.

Не знаю, чому він назвав передпокій коридором. Ніякого коридора в цьому панському особняку я не побачив. Двері з вулиці — біля них стояв вартовий червоноармієць — зазирали прямо в широкий передпокій, викладений кольоровим паркетом. На паркеті тьмянів кулемет. Вусань дядько протирав його ганчіркою.

У глибокому, обшитому золотим плюшем кріслі зневажливо, наче пан, сидів молодий парубок. З товстими губами, м'ясистим носом. Погляд у хлопця був лінивий і трохи презирливий. Він курив товсту смердючу сигару. Потім йому набридло диміти, і він загасив її, вдавивши в золотисту плюшеву обшивку.

— Друже, — сказав я, — меблі псуєш.

— Буржуазне збіжжя жалієш? — огризнувся парубок. І зморщився, і закліпав віями, наче йому в очі попало мило.

— Меблі не винні, — заперечив я. — Тепер вони наші. Революційні… Робітничо-селянські…

— Згинь! — сказав парубок. — Ти мені світло заступаєш. І заважаєш зосередитися.

І він знову, вже, звичайно, мені на зло, тицьнув у плюш крісла, щоправда, цього разу погашену сигару. Вивів якусь закарлючку. Може, розписався.

— Ти звідки такий розумний? — спитав я.

— Звідки треба, — відповів він. — Ось піднімуся, межи очі приголублю. Повну ясність матимеш. І твій інтерес до мене пропаде.

Тут я теж настовбурчився:

— Інтерес мій до тебе набухає. Може, вийдемо? Побалакаємо.

— Ходімо, — байдуже відповів хлопець. Засовався в кріслі. І вийняв з кишені наган.

— Кравець! — Каїров висунувся в напіввідчинені двері. — Давай…

Цього разу ми не затрималися у кімнаті, де стукала друкарська машинка, а пройшли далі, у вузький кабінет, стіни якого геть усі були заставлені книгами.

Ми були в кабінеті лише удвох. І Каїров запитав:

— Чи готовий ти, ризикуючи власним життям, урятувати Миколу Згорихату від смертельної небезпеки?

— Якщо зможу…

— Треба змогти.

Каїров сів на край письмового столу, широкого, рівного, обшитого гарним зеленим сукном. І шкірянка його торкнулася мармурової дошки з бронзовими чорнильницями, великими і масивними, наче ядра.

— Слухай мене, Кравець. Уже доба, як Микола через гори пішов у Туапсе до білих… Я дав йому явку. А сьогодні, дві години тому, мені повідомили, що явка провалена, що користуватися нею не можна… Туапсе — місто маленьке. Ти мусиш розшукати там Миколу. І сказати йому від мого імені, що завдання залишається в силі, але явка… недійсна. Зрозумів?

— Усе зрозумів, — сказав я.

— Головна заковика полягає в тому, — Каїров нервово пересмикнув плечима, накинута на плечі шкірянка сповзла і впала на чорнильне приладдя, — що ти мусиш потрапити в Туапсе раніше від Миколи Згорихати. Бо тільки він дістанеться до міста, як відразу ж вирушить на явку. Така була настанова. І Микола буде виконувати її…

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Очікування шторму»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Очікування шторму» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Очікування шторму»

Обсуждение, отзывы о книге «Очікування шторму» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x