Петер Енґлунд - Полтава. Розповідь про загибель однієї армії

Здесь есть возможность читать онлайн «Петер Енґлунд - Полтава. Розповідь про загибель однієї армії» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: military_special, История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Полтава. Розповідь про загибель однієї армії: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книжка відомого шведського письменника Петера Енґлунда (нар. 1957 р.) присвячена одній із скорботних сторінок в історії Швеції – поразці армії Карла ХІІ 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу Полтави від армії Петра Першого. Полтавська битва мала далекосяжні наслідки для всієї Європи, але про неї неохоче згадують у Швеції. Ось чому українському читачеві буде цікавий погляд на ті далекі події «зі шведської дзвіниці». Книжка містить маловідомий фактичний матеріал, багато ілюстрована.

Полтава. Розповідь про загибель однієї армії — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Становище було вкрай напружене. Якщо політична кон’юнктура згуртує ворожі Швеції сили до спільної дії, у Північній Європі вибухне велика війна. На зламі століть почали з’являтися ознаки того, що ґніт, який веде до комори з порохом, уже горить, хоч цього ще не видно.

На Великдень 1697 року помер Карл ХІ, вимучений раком шлунка. Його хвороба вже раніше спонукала до наступу данських дипломатів. Вони повідомили зі Швеції про великий голод і про загрозливий внутрішній розбрат. Декотрі з них вважали, ніби він зразу почнеться, якщо вибухне війна. Тільки дехто з ворожого табору розумів, що ці надії вочевидь перебільшені й викликані почасти пропагандою, а почасти схильністю сприймати бажане за дійсне. Дипломати і стратеги вважали, що тепер випадає блискуча нагода напасти на Швецію.

Почалися таємні переговори, спершу тільки між Данією та Росією, але потім до тієї змови було залучено й Польщу. Влітку 1698 року цар Петро, повертаючись додому, щоб особисто допомогти в тортурах і масових стратах стрільців, які саме вчинили бунт у Москві, зустрівся з Авґустом ІІ у Раві, містечку неподалік від Львова. Після триденної безпросипної пиятики впереміш із таємними політичними переговорами нові друзі обмінялися зброєю та одягом на знак побратимства і розійшлися. Для обох цих володарів думка про війну зі Швецією стала ще звабливішою: обидва вони щойно воювали з Туреччиною і обидва залишилися ні з чим. Авґуст розраховував на загальну підтримку поляків, якщо він рушить у похід і здобуде Ліфляндію (що також дало б йому привід і далі тримати в країні своє саксонське військо, а це ще дужче зміцнило б його становище в Польщі).

Протягом літа 1699 року температура піднялася ще на кілька позначок. Між Данією та Швецією виникла зовнішньополітична криза, і яблуком незгоди, як бувало й раніше, стала Гольштинія-Ґотторп. Ці незалежні герцогства на південь від Данії були тісно пов’язані зі Швецією і мали велике стратегічне значення. На випадок війни з Данією вони давали шведам можливість поставити ютландців між молотом і ковадлом. Данія цілком природно сприймала Гольштинію-Ґотторп як постійну загрозу, як знятий із запобіжника пістолет, спрямований у спину данській державі. Гольштинські герцоги мали великий вплив на молодого шведського короля. Шведська зовнішня політика була спрямована на підтримку цих герцогів. У цьому напруженому становищі шведи ухвалили постанову, яка підкинула дров у багаття. Частину укріплень у Гольштинії, зрівняних із землею кілька років тому, мали знов відновити, і саме з допомогою шведської армії. До Шлезвіґа і Померанії послано військове з’єднання. Шведські дії не викликали війни, але мали вплив на розвиток подій. Вони пришвидшили інтриги проти Швеції, а водночас і початок війни, якому мали б стати на заваді, – ще один парадокс історії. Данське керівництво почало готуватися до війни і відверто вимахувало прапором агресії при різних королівських дворах Європи. Восени 1699 року в Дрездені була підписана таємна угода. Зацікавлені країни, Данія, Росія і Саксонія, домовилися там спільно напасти на Швецію. Визначено й час нападу – січень або лютий 1700 року.

Сподівання трьох країн-змовниць на великі і швидкі перемоги, як невдовзі виявилось, не здійснилися. Швеція показала себе підготовленою до нападу. За всю свою історію вона ніколи ще не була такою боєздатною. Наполегливі реформи Карла ХІ спричинились до того, що країна мала велику, добре навчену і добре озброєну армію, показний флот (що було не менш важливе), нову систему військового фінансування, яка могла витримати величезні початкові витрати. А проте на блискучому спорядженні, в якому красувалися шведи, де-не-де траплялися бридкі іржаві плями. Оборона прибалтійських провінцій мала чимало вад, багато важливих фортець на кордоні перебували в поганому стані. А ще й захист із моря був не пристосований до того, щоб відбити напад росіян на Фінську затоку. (Ці вразливі місця потім зіграють фатальну роль у ході війни.)

Війну почало Авґустове саксонське військо. Зразу ж усе пішло не так. Незграбна спроба в лютому 1700 року раптово напасти на Ригу й захопити її не вдалася. У березні у війну вступили данці й зайняли Гольштинію-Ґот-торп. У липні шведи відповіли блискавичною атакою і вибили Данію з війни; з допомогою кораблів голландського та англійського флотів шведська армія висадилася на східному узбережжі Зеландії, усього за кілька миль 12 12 Шведська миля дорівнює 10 км. від Копенгаґена. Почувши важку ходу шведського війська під самою столицею, данський король Фредрик вирішив, що, мабуть, він усе-таки дарма надумав почати війну, і уклав мир.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії»

Обсуждение, отзывы о книге «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x