Заслуговує на увагу завдяки введенню в обіг нових архівних документів та інших джерел науковий доробок А. Русначенка, предметом уваги якого спочатку стало зародження та становлення незалежного робітничого руху в Україні («Пробудження. Робітничий рух на Україні1989–1993 років»), а невдовзі розгортання національно-визвольного руху у республіці у другій половині ХХ ст. («Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990 років») [10] Русначенко А. М. Пробудження. Робітничий рух на Україні 1989–1993 рр. – К. 1995; Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990 рр. – К. 1998.
.
Значний інтерес представляють роботи М. Михальченка, В. Андрущенка, В. Чемериса, у яких робляться спроби проаналізувати питання політичного лідерства та обставин формування сучасної національної еліти у добу перебудови [11] Чемерис В. Президент. – К. 1994; Михальченко М. Андрущенко В. Беловежье. Л. Кравчук. Украина 1991–1995. – К. 1996.
. Активізується дослідження проблем розвитку організованого молодіжного руху в Україні наприкінці 80-х років. У роботах О. Корнієвського, В. Якушика, В. Куліка, Т. Голобуцької, О. Голобуцького на основі переважно опублікованих джерел аналізуються причини виникнення, основні етапи та механізм формування молодіжних організацій [12] Корнієвський О. Яку шик В. Молодіжний рух та політичні об’єднання в сучасній Україні. – К. 1997; Кулік В. Голобуцька Т. Голобуцький О. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива: Дослідження. – К. 2000.
. Вагомим внеском у розширення джерельної бази вивчення цієї проблеми є публікація О. Донієм та О. Синельниковим збірки документів, що висвітлюють історію Української студентської спілки у 1989–1999 роках [13] Доній О. Синельников О. Історія УСС мовою документів і фактів (1989–1999). – К. 1999.
.
Неодноразово проблема політичного розвитку України у добу перебудови висвітлювалася у загальних працях з вітчизняної історії [14] Грабовський С. Ставрояні С. Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К. 1995; Історія України: нове бачення. У двох томах. – К. 1996; Історія України / Під ред. В. А. Смолія. – К. 1997.
. На нашу думку, найбільш повно та послідовно це вдалося зробити Ю. Алексєєву, С. Кульчицькому та А. Слюсаренку в їхній праці «Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985–1999 років)» [15] Алексєєв Ю. М. Кульчицький С. В. Слюсаренко А. Г. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985–1999 рр… – К. 2000.
. Загальні аспекти суспільно-політичних трансформацій в Україні часів горбачовських реформ через призму політології розглядали В. Горбатенко, В. Даниленко, В. Журавський, В. Кремінь, М. Михальченко, Ф. Рудич, Д. Табачник, В. Танчер, В. Ткаченко та ін. [16] Кремень В. Г. Табачник Д. В. Ткаченко В. М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). – К. 1996; Кремень В. Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. – К. 1998; Політичні структури та процеси в сучасній Україні / Під. ред. Ф. М. Рудича. – К. 1995; Журавський В. С. Україна політична: переступити через прірву. – К. 1995; Михальченко М. І. Журавський В. С. Танчер В. В. Соціально-політична трансформація України: реальність, міфологеми, проблеми вибору. – К. 1997; Горбатенко В. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. – К. 1999; Даниленко В. М. Україна в 1985–1991 рр. остання глава радянської історії. – К. Інститут історії України НАН України, 2018.
.
Окремі сюжети процесу розгортання суспільно-політичних трансформацій в Україні доби перебудови (зокрема, характерні риси та специфіка модернізаційних процесів; динаміка розвитку суспільної свідомості під впливом демократизації та гласності; розбудова неформальних організацій; формування опозиції; місце і роль нашої республіки у процесі розпаду СРСР тощо), знайшли висвітлення в узагальнюючих працях західних дослідників – Д. Боффа, Н. Верта, А. Жуковського, Т. Кузьо, М. Маля, Д. Марпла, С. Плохія, Р. Сольчаника, О. Субтельного, Е. Уілсона, Г. Харта, Д. Хоскінга та ін.
Проблема модернізації суспільства та специфіки її реалізації у Радянському Союзі знаходиться в центрі уваги російських політологів та істориків, серед яких варто виділити праці О. Барсенкова, В. Баруліна, Н. Бєляєвої, В. Васильєва, Ю. Власова, О. Волобуєва, А. Данилова, В. Журавльова, Л. Іоніна, С. Кара-Мурзи, С. Кордонського, О. Криштановської, С. Кулешова, С. Кургиняна, Д. Маслова, В. Мау, А. Міграняна, А. Нещадіна, Р. Піхої, В. Согріна, І. Фроянова, В. Хороса, М. Чешкова, А. Шубіна та ін.
Читать дальше