Сапковський Анджей - Божі воїни

“Anno Domini МССССХХVIII feria IV ante palmarum…” — “Року Божого 1428 в середу перед Пальмовою Неділею обложили вікліфісти із секти Сиріток з гарматами та обложними махінами град Клодзько, в якому були воєначальники пан Пута з Частоловиць і пан Миколай фон Мошен, і за допомогою сих гармат і катапульт, а також штурмом та різними іншими способами замок хотіли здобути й опанувати; однак залога оборонялася воістину мужньо”.

“Et sic Orphani…” — “І так Сирітки у понеділок перед Великоднем з-під Клодзька відступили”.

“Rustica gens optima flens” — “Селянське поріддя найкраще, коли плаче (а найгірше, коли веселе)”. Прислів’я тієї епохи. Понадчасове. Завжди актуальне.

“Ах, мій смутку…” — твір, відомий як “Скарга помираючого”, з 1461 року, але правдоподібно є перекладом значно старшої чеської пісні.

“Adsum favens… Sit satis laborum…” — Апулей, “Метаморфози”, книга 11. Там, де Ютта перестає говорити латиною (“…годі плакати й нарікати…”), — переклад Йосипа Кобіва та Юрія Цимбалюка.

“Auf Johanni bluht der Holler…”:

Бузина (Holunder, Holder, Holler, Sambucus nigra) — кущ, присвячений Великій Богині, що цвіте в період купальської ночі, літнього сонцестояння, — був сильно пов’язаний з еротичною магією.

“Petersilie, Suppenkrauf wachst in uns’ren Garten…”:

Еротична народна (перероблена мною) німецька співанка, що звертається до магічних та афродизіякальних властивостей петрушки та бузини. Згадка про “червоне та біле вино” — це алегорія втрат дівоцтва.

Текст — як і попередній — за “Hexenmedizin”, Claudia Muller-Ebeling, Christian Ratsch, Wolf Dieter Storl, АТ Verlag, Aarau 1999.

“…говорить натхненний Майстер Екхарт…” — те, що в цьому абзаці говорить Майстер, я почерпнув переважно з книги “Часи соборів” (Le temps des cathedrales) Жоржа Дюбі, в перекладі Кристини Долятовської (Cuyklady, Warszawa 2002).

“Найвища серед божеств, володарка тіней…” — знову Апулей.

“…vocatus sum Hermes Trismegistus…” — “Звати мене Гермес Трісмегіст, бо я володію трьома частинами філософії всього світу” (“Смарагдова таблиця”, переклад автора).

“Палець і одне ячмінне ячменю — це був типовий калібр…” — палець (prst) становив 1,992 см, ячмінне зерно (jecne zrno) — 0,498 см.

“Heran ihr Sterblicken…”:

“Sum sponsa formosa, mundo et speciosa…” — Діва з танцю Смерті говорить: “Я наречена вродлива, перед світом красна”. Смерть відповідає: “Ти вже змінена, уже своєї барви позбавлена”.

“Veritatem dicam, quam nemo…” — “Правду кажу, яку ніхто не зможе заперечити” (Gesta Francorum).