Сапковський Анджей - Божі воїни

Слово “справця” у цьому значенні трапляється і в руських хроніках.

Насправді це цитата з “Анналів” Тацита (книга 2; 20): “Hostem a tergo palus, Romanos flumen aut montes claudebanr: utrisque necessitas in loco, spes in virtute, salus ex victoria” — “У ворогів до тилу примикало болото, в римлян — ріка й гори: і тим, й іншим нікуди було податися: вони могли розраховувати тільки на свою доблесть, їх порятунок був тільки в перемозі”.

З образом Гермеса Трісмегіста (“тричі найбільшого”) у середньовіччі пав’язувалися таємні (“герметичні”) вчення.

“…Якубек з Вржешовіц, гейтман Біліни” — “гейтман” навмисне пишеться так, щоб відрізнити від гетьмана, який у нас означає воєначальника дуже високого рівня, часом навіть головнокомандувача. У гуситів “hejtman” (лат. capitaneus) був просто командиром, до нього ближчий за значенням козацький отаман, який також, зрештою, походить безпосередньо від німецького Hauptmann’а. У гуситів “hejtman” був уже командир бойового возу та його екіпажу, що налічував 16–21 чоловік. “Гейтман” також міг означати не тільки військового командира, а й адміністративного управляючого — наприклад, титул “hejtman zemsky” слід перекладати “староста”. Саме так є в конкретному випадку Яку-бека з Вржешовіц — титул “гейтмана Біліни” робив його старостою (управляючим) міста та міського округу, а також військовим командиром збройного контингенту, який виставляла Біліна, — так званої “міської готовності”.

“…Das Fechtbuch” пера Ганса Талхоффера” — анахронізм. Славетний підручник бою холодною зброєю був написаний і виданий дещо пізніше, його датують 1443 роком. З “Flos duellatorum” Фіоре да Чівідале анахронізму нема, твір був відомий уже в 1410 році.

“Паноші Яна Местецького…” — слово “паноша” у чеській та середньовічній польській традиції та мові мало кілька значень, я вживаю найпопулярніше: молодий, ще не пасований шляхтич на службі в лицаря, тобто просто зброєносець (армігер). У польській мові від XVII ст. слово змінило значення і почало означати чванливого багача, що дійшло до наших днів у слові “паношитися”.

“Cave, ne cadas…” — “стережися, щоб не впасти”. Коли в римській державі сенат влаштовував переможному воєначальникові тріумф, раб, який стояв за спиною тріумфатора, повинен був час від часу повторювати: “Respice post te, hominem memento te; cave, ne cadas” (Озирайся назад, пам’ятай, що ти людина, стережися, щоб не впасти). Іншими словами: “Не пишайся виявленими тобі почестями, не звертай з дороги заслуг, бо народ, який уміє винагороджувати, зуміє скинути самовпевненого в ніщо”.

“Nescis, mi fili, diem neque horam” — “Не знаєш, мій сину, ні дня, ні години”, Матвій, 25; 13. У подальшій частині промови Самсон безпомилково передбачає майбутнє. Ян Сміржицький зі Сміржиць пережив гуситські лихоліття, вийшов із них з великим маєтком і великими земельними наділами в Північній Чехії. Однак він почав змову проти Їржі з Подебрад — звинувачений у державній зраді та засуджений, у 1453 році поклав голову під катівський меч.

“…літери V.І.Т.R.І.О.L., що означало…” — V.І.Т.R.І.О.L. - це таємна, загадкова та багатозначна формула алхіміків, яку часто вживають на позначення процесу трансмутації, тобто перетворення нешляхетних металів на шляхетні. Цю абревіатуру найчастіше інтерпретували як початкові літери формули Visita Inferiora Terrae Rectificando Invenies Occultum Lapidem, тобто “Досліджуй нижчі сфери Землі, вдоскональ їх, і знайдеш схований камінь”. Йдеться, природно, про філософський камінь, славетний lapis philosophorum.

“Ego vos invoco…” і далі — ритуал кон’юрації і заклинання спираються — досить вільно — на “Гептамерон” П’єро ді Абано, один із небагатьох автентичних повністю збережених чарівницьких гримуарів.

“Verum, sine mendacio, crtum et verissimus…” — “Правдою є, без обману, вірно й найправдивіше: те, що знизу, таке саме, як те, що вгорі; а те, що вгорі, таке саме, як те, що внизу, а чудо здійснюється силою Єдності” (“Смарагдова таблиця”, переклад автора).

“Completum est…” — “Те, що я мав сказати про сонячні речі, я сказав” (там само).

“…головнокомандувачем Табора і верховним Справцею” — введений для колориту богемізм, чеськ. “spravce” — це управитель, керівник.

“…з п’яти озброєних бургманів…” — убогу безземельну шляхту, змушену найматися на службу в заможних феодалів, називали клієнтами або манами. Клієнтів, служба яких полягала головним чином у дозорі та обороні замку феодала, називали бургманами.