ГОЛОС:Та ні. Саме тому, що в нього немає спільників, йому і вдається завше втекти.
ГОЛОС:Він зовсім сам.
ГОЛОС:Зовсім сам, як герої.
ГОЛОС:Шукайте по закапелках коридору.
ГОЛОС:Він десь зачаївся.
ГОЛОС:Мабуть, зашився в якийсь ванькирчик | тремтить.
ГОЛОС:Тремтить, та тільки не через вас.
ГОЛОС:Зукко не з тих, хто тремтить, він плює вам у пику.
ГОЛОС:Зукко плює у пику всім.
ГОЛОС:Він десь недалеко.
ГОЛОС:Це нова камера. З неї не втечеш.
ГОЛОС:Неможливо.
ГОЛОС:Абсолютно неможливо.
ГОЛОС:Зукко гаплик.
ГОЛОС:Зукко, може, й гаплик, але зараз він дереться на дах і плює вам у пику.
Зукко, з голими торсом і ногами, з'являється на гребені даху.
ГОЛОС:Що ви там робите?
ГОЛОС:Негайно спускайтесь. ( Регіт .)
ГОЛОС:Зукко, тепер вам амба. ( Регіт .)
ГОЛОС:Зукко, Зукко, скажіть, як це у вас виходить, що ви й годинки не посидите за решіткою?
ГОЛОС:Як це ти робиш?
ГОЛОС:Як ти пролазиш? Покажи нам!
ЗУККО:Я проходжу. Горою. Крізь мури пробиватися не треба, бо за мурами інші мури, скрізь тюряга. Тікати треба по дахах, до сонця. Між сонцем і землею муру зроду не змуруєш.
ГОЛОС:А охоронці?
ЗУККО:Охоронців не існує. Досить просто їх не бачити. Принаймні, я міг би згребти їх по п’ятеро одною рукою і миттю розчавити.
ГОЛОС:А звідки у тебе ця сила, Зукко, звідки ти береш свою силу?
ЗУККО:Коли я лізу, я так і пру, перепон я не бачу, а що я не дивлюсь на них, то вони самі падають переді мною. Я одинак і силач, я носоріг.
ГОЛОС:А як же твій батько і твоя ненька, Зукко? Не треба було займати батьків.
ЗУККО:Вбивати своїх батьків цілком природно.
ГОЛОС:А як же дитина, Зукко? Дітей не вбивають. Вбивають ворогів, вбивають людей, здатних до самозахисту. Але не дітей.
ЗУККО:Ворога я не маю і на людей не нападаю. А чавлю інших тварин не від злості, а тому, що їх не помітив і наступив на них ногою.
ГОЛОС:А гроші ти маєш? Ти десь приховав гроші?
ЗУККО:Ніяких грошей я ніде не маю. Гроші мені не потрібні.
ГОЛОС:Та ти герой, Зукко.
ГОЛОС:Голіаф.
ГОЛОС:Самсон.
ГОЛОС:Хто такий Самсон?
ГОЛОС:Марсельський бандит.
ГОЛОС:Я знав його у в'язниці. Справжній звірюка. Міг віддубасити десятьох за раз.
ГОЛОС:Брехло.
ГОЛОС:Голими кулаками.
ГОЛОС:Ні — щелепою осла. І він не з Марселю.
ГОЛОС:Його схитрувала жінка.
ГОЛОС:Даліла. Попався через волосся. Я цю історію знаю.
ГОЛОС:Жінка-зрадниця завжди знайдеться.
ГОЛОС:Без жінок ми б усі були на волі.
Сонце підбивається вище, осяйне, незвичайно променисте.
Раптом схоплюється буревій.
ЗУККО:Погляньте на сонце. ( На подвір’ї западає глибока тиша .) Ви нічого не бачите? Не бачите, як воно ходором ходить від краю до краю?
ГОЛОС:Я не бачу нічого.
ГОЛОС:Сонце нам очі виїдає. Сліпить нас.
ЗУККО:Дивіться, що з сонця випинається. Це кінчик сонця — з нього і дує вітер.
ГОЛОС:Як це? У сонця є тюхтюльчик?
ГОЛОС:Заткніться!
ЗУККО:Поворушіть головою: ви побачите, він ворушиться з вами.
ГОЛОС:Що ворушиться? Я не бачу, щоб щось ворушилося.
ГОЛОС:Як, по-вашому, може щось ворушитися, там, нагорі? Там усе прикріплено на віки вічні, присобачено, забито гвіздками.
ЗУККО:Це джерело вітрів.
ГОЛОС:Більше не видно нічого. Все тоне в світлі.
ЗУККО:Поверніться лицем на схід, і воно туди зміститься; а, якщо ви повернетеся лицем на Захід — воно теж піде за вами.
Зривається ураганний вітер. Зукко заточується.
ГОЛОС:Він божевільний. Зараз він упаде.
ГОЛОС:Стій, Зукко; ти ж розіб'єшся.
ГОЛОС:Він божевільний.
ГОЛОС:Зараз він упаде.
Сонце підбивається вище, стає сліпучим, як спалах атомної бомби.
Більше не видно нічого.
ГОЛОС( кричить ): Він падає.
На пляжі Діл висадився Юлій Цезар, почавши завойовувати Англію ( прим. перекладача ).