Пауль Целан - Нічийна троянда

Тоді, коли не було мене,
тоді, коли ти
міряла кроками поле, сама:

Ким,
ким було те
плем'я, те замордоване, те
чорно зависле у небі:
прутень і ядра — ?

(Корінь.
Корінь Авраама, корінь Єссея [21] Корінь Авраама, корінь Єссея. Авраам — біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів (Буття, 17:1), один з трьох праотців всього людства, поряд зі своїм сином Ісааком та внуком Яковом; Єссей — батько Давида. В родоводі Христа ім'я Єссея згадується у Євангеліях від Матвія (1, 3–5) та від Луки (З, 32–34). . Нічийний
корінь — о
наш.)

Так,
як до каменя мовлять, як
ти
сягаєш моїми руками туди
і в Ніщо, таким
є, що тут є:

і ця
плодюча утроба зяє,
це
звергання
є однією із дико
квітнучих крон.

Schwarzerde, schwarze
Erde du, Stunden-
mutter
Verzweiflung:

Ein aus der Hand und ihrer
Wunde dir Zu-
geborenes schließt
deine Kelche.

Чорноземе, чорна
земле, ти — матір
годин
відчаю:

З долоні та
її рани тобі навстріч на-
роджене закриває
твої суцвіття.

Einem, der vor der Tür stand, eines
Abends:
ihm
tat ich mein Wort auf —: zum
Kielkropf sah ich ihn trotten, zum
halb-
schürigen, dem
im kotigen Stiefel des Kriegsknechts
geborenen Bruder, dem
mit dem blutigen
Gottes-
gemächt, dem
schilpenden Menschlein.

Rabbi, knirschte ich, Rabbi
Löw:

Diesem
beschneide das Wort,
diesem
schreib das lebendige
Nichts ins Gemüt,
diesem
spreize die zwei
Krüppelfinger zum heil-
bringenden Spruch.
Diesem.
...................................
Wirf auch die Abendtür zu, Rabbi.
....................................
Reiß die Morgentür auf, Ra- —

Тому, хто стояв за дверима, якось
увечері:
йому
я відкрив своє слово —: до
почвари він тюпав, до
напів-
облізлого, у
брудному чоботі кнехта
рожденного брата, із
кривавою
божественною
матнею,
цвірінькаючої істотки.

Рабі, скрипів я, рабі
Льов [23] Рабі Льов — празькому рабі Льову Бен Бецалелу, що жив у 16 столітті, приписувалися різні магічні здібності, зокрема, його вважають творцем оживленої ним глиняної істоти — Ґолема. На цій легенді заснований також однойменний роман австрійського письменника Ґустава Майрінка (1868–1932). :

Йому
здійсни обрізання слова,
йому
начертай животворне
Ніщо в саму душу,
йому
розчепір його два
покручені пальці для
зцілюючої молитви.
Йому.
..........................
Закрий браму вечора, рабі.
...........................
Розчахни браму ранку, ра- —

In der Mandel — was steht in der Mandel?
Das Nichts.
Es steht das Nichts in der Mandel.
Da steht es und steht.

Im Nichts — wer steht da? Der König.
Da steht der König, der König.
Da steht er und steht.

Judenlocke, wirst nicht grau.

Und dein Aug — wohin steht deine Auge?
Dein Aug steht der Mandel entgegen.
Dein Aug, dem Nichts stehts entgegen.
Es steht zum König.
So steht es und steht.

Menschenlocke, wirst nicht grau.
Leere Mandel, königsblau.

У мигдалі — що стоїть у мигдалі?
Ніщо.
Ніщо стоїть у мигдалі.
Стоїть собі і стоїть.

А в Ніщо — хто стоїть там? Цар.
Там стоїть собі цар, цар.
Стоїть собі і стоїть.

Юдейський пейсе, не сивієш ти.

А око твоє — до кого стоїть твоє око?
Твоє око стоїть до мигдалю.
Твоє око стоїть до Ніщо.
Воно стоїть до царя.
Стоїть собі і стоїть.

Людська чуприно, не сивієш ти.
Мигдаль порожній, в сяйві синьоти.

An niemand geschmiegt mit der Wange —
an dich, Leben.
An dich, mit dem Handstumpf
gefundnes.

Ihr Finger.
Fern, unterwegs,
an den Kreuzungen, manchmal,
die Rast
bei freigelassenen Gliedern,
auf
dem Staubkissen Einst.

Verholzter Herzvorrat: der
schwelende
Liebes- und Lichtknecht.

Ein Flämmchen halber
Lüge noch in
dieser, in jener
übernächtigen Pore,
die ihr berührt.

Schlüsselgeräusche oben,
im Atem-
Baum über euch:
das letzte
Wort, das euch ansah,
soll jetzt bei sich sein und bleiben.
..............................................
An dich geschmiegt, mit
dem Handstumpf gefundenes
Leben.

До нікого щокою притулене —
до тебе, життя.
До тебе, оцупком руки
віднайдене.

Ви, пальці.
Далеко, в дорозі,
на перехрестях, часом,
спочинок
з розслабленим тілом
на
порохнявій подушці. Колись.