Овидий - Любовні елегії. Мистецтво кохання

225. Персіда — Персія. Назву хибно виводили від Персея, сина Данаї.

259. Святиня Діани — храм в Аріції, при Аппієвій дорозі; за жерця міг бути тут лише раб-утікач, що вбив свого попередника.

283-340. Підкріплюючи своє твердження, що кожна жінка, навіть найстійкіша з вигляду, не «гордуватиме ласкою» (273) й здатна заради цього на злочин, Овідій наводить приклади з міфології: Бібліда , дочка Мілета, покохала свого брата Кавна («Метаморфози», IX, 446–664); Мірра — свого батька Кініра (там же, X, 298–518); дочка Геліоса і Персеїди Пасіфая — бика; Скілла , дочка мегарського володаря Ніса, запалавши пристрастю до Міноса, що облягав Мегару, зрадила свого батька («Метаморфози», VIII, 6-151); Клітемнестра зрадила свого чоловіка Агамемнона (Атріда), зійшовшись з Егістом; Медея , дочка колхідського володаря Еета, покохавши Ясона, надіслала його нареченій Креусі в дарунок отруєний одяг і діадему, що спалили її суперницю, потім — повбивала своїх дітей; через жіночу пристрасть постраждав Фенікс , син Амінтора і Гіпподамії : остання підмовила свого сина вступити в любовний зв’язок із батьковою коханкою; розлючений батько осліпив і прогнав сина; Федра , друга дружина Тесея, закохавшись у Тесеєвого сина Гіпполіта, але не домігшись взаємності, звела на нього наклеп, що й призвело до загибелі Гіпполіта; Ейдотея , сестра Кадма, друга дружина фракійського володаря Фінея, з його намови виколола очі своїм пасинкам.

363-364. Іліон — Троя. Йдеться про дерев’яного коня («троянський кінь»), за допомогою якого греки на дев’ятому році війни здобули Трою.

405. Календи — перший день місяця. Після присвяченого Марсові березня (март) з початком квітня вшановували Венеру.

413. Аллії води … — Аллія — ліва притока Тибру; йдеться про поразку римлян у битві з галлами в 390 р. до н. е.

457. Кідіппа — прекрасна афінянка, в яку закохався Аконтій — юнак із простого роду. У храмі Артеміди він підкинув Кідіппі яблуко з написом: «Присягаюсь Артемідою, що вийду заміж за Аконтія». Прочитавши вголос (у давнину лише так читали), дівчина змушена була виконати присягу.

527. Критянка — Аріадна, яку Тесей покинув на Дії (Наксосі).

563. Гіменей — весільний бог.

567. Ніктелій — одне з імен Вакха, «нічного бога».

593. Еврітіон — кентавр, який на весіллі Пірітоя і Гіпподамії, володарки лапітів, сп’янівши, намагався викрасти наречену, через що й зчинилася бійка між кентаврами і лапітами.

649-654. Бусірід — міфічний володар Єгипту, який приносив у жертву богам усіх чужинців. За переказом, Бусіріда вбив Геракл. Фаларід — жорстокий сицилійський тиран (VI ст. до н. е.).

679. Силою Фебу взяли … — йдеться про дочок Левкіппа Фебу і Гілаїру, яких викрали Кастор з Поллуксом.

682. Лікомеда дочка — Деїдамія, дочка скіроського володаря Лікомеда, у якого з волі Фетіди переховувався перевдягнений у жіночий одяг її син Ахілл — із Гемонії муж .

1. Пеане! .. — початок зверненого до Аполлона гімну, вдячної пісні взагалі.

5. Амікли — місто неподалік від Спарти, знане святинею Аполлона.

21. Гість — славетний скульптор і винахідник, афінянин Дедал; про Дедала і його сина Ікара — також у «Метаморфозах» (VIII, 152–235).

43. Часто біда пробуджує хист … — відоме в античності прислів’я.

45. Крила — весла … — метафора, відома Гомерові («Одіссея», XI, 125).

55. Лиш оминай Калісто … — йдеться про сузір’я, що приносять бурі й дощі: Ведмедиця, Оріон, Волопас.

80. Клароський бог — Аполлон, від міста Кларос, що на іонійському побережжі біля Колофона.

96. Морю — нетлінне ім’я . — Про небезпечне своїми бурями Ікарійське море знав ще Гомер («Іліада», II, 144).

102. Марси — войовниче сабейське плем’я в Середній Італії, яке зналося на ворожбі.

109. Нірей — найвродливіший з грецьких героїв під Троєю; Гіл — супутник Геракла в поході аргонавтів.

122. Мовами… двома . — Тобто латинською і грецькою.