Тарас Єфіменко - Рожеві крила
Здесь есть возможность читать онлайн «Тарас Єфіменко - Рожеві крила» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Поэзия, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.
- Название:Рожеві крила
- Автор:
- Жанр:
- Год:неизвестен
- ISBN:нет данных
- Рейтинг книги:2.5 / 5. Голосов: 2
-
Избранное:Добавить в избранное
- Отзывы:
-
Ваша оценка:
Рожеві крила: краткое содержание, описание и аннотация
Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Рожеві крила»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.
Рожеві крила — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком
Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Рожеві крила», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.
Интервал:
Закладка:
Одне тільки погано – потім виймати бабінові стрічки з рота. Я ніколи не жду поки її багато набереться – потім надто важко говорити (позастряєв зубах і награє свої мотиви).От як у Тюліпа (ви вже з ним знайомі), так у того з рота плівка котилася цілими мотками, вже стара, просочена наскрізь слюною… Одним словом, що вам казати, ви не раз бачили, як горить пластилін…пастьориться різними півтонами, щось схоже на авангард (тільки не забувайте про кігті на пензлях)…Цікаво, нам завжди в дитинстві подобалось дивитись на палаючий пластилін. В дитинстві так хотілося написати про метелика на фоні гойдалки, що зі скрипом ріже простір. Сьогодні я підкинув у вогонь ще й фото (пам`ятаєте ту маленьку історію), адже йому самому сумно, а разом вони – полотно. Справді пульсосердно дивитися, як фото починає розплавлятись зсередини, так, саме розплавлятись, закутане пластиліном, наче по шматочку хліба розтікається згущене молоко. Не турбуйтесь, разом з ними буде все добре, адже разом вони – полотно. Вони не диптих, вони одне ціле, мов дівчина на кулі…
Т.П.
Я сьогодні знову, лягаючи спати,
Відчув на лопатках рожеві крила.
Ти притули вухо до мого серця
І теплими очима послухай,
Як риби цілують стінки акваріума.
З почуттям сонетного захоплення
Купаються в меду, мов закохані комарі,
Згортаючи губи у трубочку,
Висмокчують жир по чужих тарілках.
Тим часом вітер відносить геть
Мрію юної скрипальки.
Кисла струна, захвилена потоком парфумів.
Мить. Зафарбованість побіленості.
Сріблясті очі тротуаряться квітно
Свистом закоцюбрених равликів.
Дощ просерединив зелену ненависть дошки.
Зафотографленість піднесеності.
Лелечий нектар. Колючість. Хлоп. Розпач.
Осіння мить,
І забалконені будинки
Вдихають подих вітру вікнами душі.
І раз у раз
Дощу я намистинки
В долоні набираю й напуваю час вершин.
Зелені зорі пахнуть вдачами,
Домашнім молоком й прозорістю роси,
Колись з клубком у горлі скажеш: “До побачення…”,
Не забувайте, як на плечах вас носив…
На губах росяна останність,
Замріяна, немов кошеня гарячим носом
Шукає молоко,
Таланно свіже, мов туман.
Я відчуваю, як вологість цілує мою легеню.
Знай, за рутою я не піду, я полечу
Пелюсткою квіту акації,
Що змахує
Своєю розвітреною повільністю,
Прозозуленою ароматом гірських очей.
Власний подих. Затепленість. Сум.
Світанок, а пір`їнки фламінго
Летять на землю рожевою легкістю,
Сонно кліпають і кажуть: “Дякую”.
Сум тонічний пухнасто п`ятиться,
З морем радиться, намистується,
То рознебиться мрієплинно,
То пастьориться, віддаляється.
Розкульорено, затенетено
І розтопленим променем плетено.
Пульсосердно й трохи дивно,
Імпресивно…
Міль лізе по плінтусу урбним мелопиком
І пуфтими лапками сумливо флориться,
Салатиться-мріється фтанчатим лобиком:
Смугастопухнастою дзилкати проситься.
Літати їй хочеться вранці веселою,
Піднесенольопною щемно зафліпатись,
Зарайдужнорельною слемно веселкою
Принесеним медом у дзбані засіпатись.
Цікаво думати про міри…
до щему цікаво!
Вперше відчути фіолетового метелика,
Що затенетився в антенах,
Згадувати, як миттєво костьолиться загадковість
У прозублені нігті секунд.
Цікаво, немов Ейнштейн,
Заплутуватись, хоч і у травневих,
Але своїх бровах…
Дивно слухати заважаючий дзенькіт мухи у шибку,
Що зважено проростає диригентською паличкою
Прямо крізь паркет.
А всі сидять і дивуються:
“Чому він так пишається тим,
Що у нього у квартирі зажолудилося стомлене стебельце?!”
Не питайте чому,
Я жду коли воно навчтиться грати на волторні
Интервал:
Закладка:
Похожие книги на «Рожеві крила»
Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Рожеві крила» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.
Обсуждение, отзывы о книге «Рожеві крила» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.