Валентин Кудрицкий - Втомлені гори

По-нашому – бандит-ловкач.
А паничам на честь начхати,
Їм шлюх і палаців давай!
Тому і рвуться всі до влади
І на хрена їм Божий рай!
Не вірте, люди, в їх порядність,
То – агітація і фарс,
Бо правда їм, як в горлі кістка,
Бо їхня правда – секс і бакс.
17.8.2006 р.

ЩОБ НЕ ХИЗУВАВСЯ
Д.Корчинському
Чим же тебе, Дмитре, так сказать,
Ющенко образив до нестями,
Що не можеш спати по ночах,
Поки не цапнеш його кігтями?
Він, звичайно, опозиціонер,
Але я чомусь на його боці,
Бо для мене він, як піонер,
А для тебе – як більмо у оці.
Видно, що ти любиш, як ніхто,
Із брудних дотепів хизуватись,
І того не можеш усікти –
З тебе стали й кури вже сміятись!
Всі ми вмієм файно ображать,
Цих дотепів в тебе не відняти,
Та чи варт за гривню, чи п’ятак
Честь свою і гідність шельмувати?
Може б і повірив я тобі,
Аби ти так надто не старався
І мав трохи доброти в душі,
І собою так не хизувався.
Хай він буде й тричі розмазня,
Як його ти встиг вже охрестити,
Але він не преться навмання,
Щоб дали нещасному напитись.
Може він і справді розмазня?
Та душа у нього українська,
Така чиста, як гірська вода,
І як мова – Київська і Львівська.
Хай вам не подобавсь Чорновіл,
Сам казав, що вбить його збирався,
Але Віктор – це той самий віл,
І служить він Ненці заприсягся.
Досить вже Героїв гвалтувать,
І свій ніс ти не дери до неба,
Перше, ніж судити про когось –
Придивись гарнесенько до себе.
31.5.2004 р.

ВОРОНА
Д. Корчинському
Є люди гірші від Іуди,
І це давно вже знають люди,
Та за гріхи, що сотворили –
Прощення в Бога попросили.
А ти ловив, напевно, гав
І притчу ту не дочитав,
Бо, видно, Ющенко і Юля
Для вас обох – як з маком дуля.
Поет, філософ й сучий син –
Такий ти є, Дмитре Корчин.
Скажи, оті, що вас родили,
За скільки вас обох купили?
Як придивитись, ти ж не псих,
Чому ж кидаєшся на них?
Невже нема більше на кого,
Нащо вдаєш з себе сліпого?
А раптом ті прийдуть до влади –
Куди ж тоді ти будеш драпать?
Невже знайшов двох самих крайніх?
Боюсь, твої пасквілі марні.
Чи мало "генія" одного,
Що розвалив усе довкола,
Що все дозволив всім трощить,
Аби за безцінь все скупить?
Невже це є твоя мораль?
Мені вас, хлопці, просто жаль.
З такою, брате, головою
Тобі б ходити з булавою,
А ти – неначе та ворона –
Плаче за вами, хлопці, зона.
Бо ти за кусень ковбаси
Боюсь, що й батька продаси.
Хто ж ти насправді, пане Дмитре?
Візьми свої хоч соплі витри.
21.4.2004 р.

ЖЛОБ
Яким потрібно бути жлобом,
Щоб забивати цвяхи лобом.
29.5.1997 р.

ВЧЕНА ВОРОНА
Дмитру Корчинському
Ти – принциповий – я те знаю,
За що тебе і поважаю.
Але, щоб більше заплатили,
Й на Кучму каркав би щосили.
Як гарно каркать ти навчився,
Мов справжнім вороном родився!
Але ж ворона є ворона,
Й чогось таки та й проворонить.
Ти слово скажеш, й ніби кіт,
Той, що наклав біля воріт.
Й очима по кутках стрибає,
Чи хтось з кілком не шкандибає.
Бач, як вам Віктор заважає,
Тому, що той порядність має.
Тут треба думать – що сказать,
Як масло хочете лизать.
Але ж тут треба ще й дивитись,
Щоб маслом тим не подавитись.
Дивись, як каркаєш на них –
Щоб не знайшовсь такий же псих,
Бо слово, Дмитре, то не птах,
Якого можна трах-бабах.
Бо слово та іще брехливе –
І для здоров’я теж шкідливе.
Пане Корчинський, ти ж не дурень
Крутить з есдеками амури,
Перше, ніж каркать, ти б спитав:
Де той пан стільки грошей взяв?
Бандит бандита захищає,
Коли вже захистять народ?
А Кучма лаври пожинає,
І з ним такий же поліглот.
12.10.2003 р.

ГАД
Яким же тре’ було буть гадом,
Щоб все життя всім перегадить.
27.5.1997 р.

ФІЛОСОФУ ПРОВОКАЦІЙ
Пану Корчинському Д.
В твою шикарну тріскотню
Вже навіть кури й ті не вірять,
А ти жуєш все і жуєш,
Як жук гівняний соплі діви.
Певно, що ти вже без зубів,
Що одне й те жуєш роками.
І що не бачиш кравчуків
З йому подібними панами.
Краще б щось мовив про Сурка
Або про Вовка для годиться,
Щоб я повірив, ти – орел.
А не якась відома птиця!
Й чим більше каркать будеш ти,
Філософ мудрих провокацій,
Тим будеш менше шансів мать
Ти від людей почуть овацій.
Чим Юлька з Віктором тобі
Так завинили? – я не знаю,
Та в їх порядність вірю я,
В твою ж – ніскільки – запевняю!!!
На Україні, як і скрізь,
Не люблять тих, що люблять каркать,
Які за снікерс чи п’ятак –
Готові хоч на кого гавкать.
Читать дальше